Якщо не заглиблюватись у час палеоліту, історія Яготина розпочалась в кінці XVI – на початку XVII століття. Українці потихеньку перебирались на лівобережжя, тікаючи з гостинної Посполитівщини. Вже у 1616-му тут налічувалось близько ста дворів. В тому містечку домів єсть 50, з котрих податків не дають жодних, окрім служби військової… і домів козацьких, котрі не хочуть [...]
Прилуцьке село Білорічиця відоме десь з 1600-го року. Щоправда до 1945-го воно звалося Вейсбахівка – певно що від прізвища одного з власників, російського генерала від кавалерії, київського генерал-губернатора Йогана-Бернгара Вейсбаха.
Ви може цього і не знаєте, але береза – символ рай-дерева. Символ багатства. Правда, не лише березу, а й дуб, вербу, сосну наші неперебірливі предки згідні були вважати символами початку нового життя, достатку і прихистку. Чимало на нашій мапі Липівок, Дубровиць чи Вербівців. З березою ж пов’язана майже сотня українських річок і селищ. Від Березни [...]
, у якій ми побудуємо з городничим, повоюємо з генерал-губернатором й погуляємо з поетом Про Качанівку писано-переписано і без мене. Це може здатися дивним, але значно легше писати про те, про що джерел обмаль. Скупу інформацію легше опрацювати, співставити, нарізати на клаптики, а потім скласти як належить. Особливо, коли ти не профі, а робиш це [...]
Головне, про що треба знати про місто – це те, що воно є батьківщиною Лесі Українки. То тут, то там вам про це будуть нагадувати. Приблизно так само, як в Білій Церкві нагадують про її засновника Ярослава Мудрого. Звягель (він же Возвягель чи Звяголь) документально відомий з 1256-го року. Причому в Іпатіївському літописі згадується, що [...]
Солідний вік вимагає солідного іменування. Погодьтеся, дідок, котрого всі звуть навіть не Петровичем, а Петькою, викликає жаль. Тисячолітній Васильків колись звався Василів. Та з легкої руки Юрія Долгорукого став тим, чим він є і зараз. Васильком звали сина князя Юрія. Історія поселень на річці Стугні налічує кілька тисяч років. Улюблена Віктором Андрійовичем трипільська культура, а [...]
Козацькій рід Ґалаґанів відомий з XVII століття. Один з перших достойників роду Гнат Ґалаґан був чигиринським і прилуцьким полковником, очолював полк у мазеповому війську. Проте після укладання українсько-шведського союзу Ґалаґан стає на бік російського царя і бере активну участь у розгромі Старої Січі. Уцілілі запорожці влаштовують на Гната з родиною та його майно справжнє полювання. [...]
В наші дні в цьому районному центрі, що на Київщині, мешкає біля 20 тисяч жителів. Приблизно стільки ж, скільки і сто років тому. Сквира ніколи не переживала власного золотого віку, а отже і депресії від свого нинішнього стану відчувати не повинна б. Романтики вважають, що колись в цих краях селилось кельтське плем’я скірів (сквірів), тобто [...]
Або подорож, у якій ми дізнаємось про княжі пикобої, побудуємо замок, започаткуємо нову династію, зафондуємо монастир і відкриємо порцелянову мануфактуру, погуляємо християнською Меккою, облаштуємо в костелі склад, зате не закриємо монастир і почитаємо Пушкіна Містечко Корець набито пам’ятками як банка консервованих персиків. Купа храмів, монастир, палац, мальовничі руїни замку і романтична історія на додачу. Круто? [...]
Облікова картка на сайті Верховної Ради інформує, що Ізяслав засновано в 1046 році. Проте деякі історики вважають, що заснував місто князь Володимир Святославович ще в 987-му році і подарував своєму синові, котрого так і звали – Ізяслав. Це давньоруське ім’я означає Той, що здобуває славу. (Я перевірив – на сайті В контакте зареєстровано понад 1000 [...]
Коментарі