В цих текстах згадується ‘Собєські’

Олеський замок. Закінчення

Початок, за яким виходить що замок збудував невідомо хто, був раніше. Марія Казиміра, яку (а не Тимошенко, як думає дехто) ще називали Біла Пані, успадкує Олесько після смерті короля. Її син, який королем так і не став, продає маєтки коронному гетьману Станіславу Жевуському. Северин Жевуський, син Станіслава, перетворює Олеський замок на розкішний палац.

Олеський замок. Початок

Наперед перепрошуюсь, бо цей пост точно для галочки. Про Олеський замок писано-переписано, нічого нового я не розкажу, а це вже не надто цікаво. Та й матеріалу в інтернеті про цей старорежимний туристичний об’єкт (в тому значенні, що свіжа мода їздити по руїнах контрастує з традиціями створеного тут ще в радянські часи музею) чимало. Це вам [...]

Золочівський замок

Як відомо, вцілілих від спільних зусиль татар, росіян, поляків і українців замків в неньці залишились одиниці. Під вцілілими я маю на увазі ті, про які слово «замок» можна вживати не в жартівливому контексті. Більшість з вітчизняних фортець нагадує заржавілу і пусту консервну банку на закинутому смітнику, за виглядом якої ми пробуємо зробити висновки про смак [...]

Золочів

На Вікіпедії стаття про Золочів починається так: Час заснування Золочева і походження назви загубилися у віках. В принципі на цьому історичну частину оповіді можна було б і завершити, та все ж спробую.

Жовква

Містечко, що неподалів від Львова, будували італійці. Як і мій рідний Станіслав. І обидва цих міста споруджувались як ідеальні. Місто-сонце, з гармонійною забудовою, чітким радіальним плануванням, вважалося свого часу одним із найгарніших приватних міст-резиденцій Європи, важливим центром розвитку мистецтва, культури, релігії та друкарства.