В цих текстах згадується ‘Любомирські’

Шаргород

Від перших днів свого існування подільське містечко стало одним з найбільших єврейських центрів на території сучасної України. Чорнобиль, Умань, Меджибіж, Брацлав, Шаргород. Згадкою про ту, майже остаточно перегорнуту сторінку нашої спільної історії — закинуті скелети синагог. Деякі з єврейських молитовень якось прилаштували під господарські потреби. В Шаргороді — одна з найкращих і найдавніших будівель. До [...]

Межирів. Згадки про місто межі ровами

Романтичне і без жодних перебільшень вимираюче подільське село на березі річки Рів вже точно що знало кращі часи. Власне це було зовсім і не село, а місто, яке деякий час навіть користувалось привілеями Маґдебурзького права. Зараз у це важко повірити — за переписом тут мешкає три з гаком сотні жителів, а на око — так [...]

Великі Межирічі

Те, що назва поселення має «Великий» додаток до своєї назви нічого доброго не віщує. На відміну від Великого Новгорода, українські Велике Колодно, Великий Ходачків чи Велика Димирка нічим особливо великим, у тому числі й розмірами, не вирізняються. Хоча, пардон, у Великій Димерці на Київщині побудований великий завод «Кока-коли». У Великих Межирічах кока-кола є лише в [...]

Мокрий Моквин

Так буває: ні поселення, ні якась тамтешня руїна не вартують і десяти хвилин оглядин, а матеріалу про них – на півенциклопедії. І навпаки: про розкішний (колись, само собою) палац інформації мізер. Сів от покопати інтернет з приводу рівненського села Моквин. Геть випадково, рівно так само як це описує легендарна Блека, запримітив я крізь осінні дерева [...]

Товсте

Археологи навколо цього невеличкого містечка накопали сліди від купи прадавніх культур. Сліди по собі тут залишили сармати, анти, скіфи, само собою трипільці і навіть якісь ґави. Дещо пізніше відмітились і галичани. Назву поселення дістало від прізвища волинського боярина В’ячеслава Товстого, який служив у засновника Галицько-Волинського князівства Романа Мстиславовича і отримав ці землі у нагороду.

Макарів. На Київськім Поліссі перлинонька сія

В давнину, може ще з древлянських часів село звалося Вороніне. Хто ж тоді цей Макар і чому на його честь перейменували містечко? Ним виявився онук власника цих земель – литовського магната Васенцевича (або Івашенцевича). Дід отримав кілька сіл на Київщині у нагороду за службу. А Макар Васенцевич – остаточно перебрався сюди та облаштував у Вороніному [...]

Самчики

З подільським Версалем пов’язані як мінімум три популярні перекази: про втоплену статую Буди, про розтрощені ялинами бюсти Леніна і парочку левів. Чесно признаюсь, що нічого нового я про Самчики не розкажу, тож безсоромно перекажу всі три історії.

Бережани. Частина остання

, у якій ми зосередимось на архітектурі. Частина перша була раніше. Славетний княжий рід Чарторийських володіє Бережанами не надто довго – з 1726-го по 1778-й. Не можна сказати, що власники величезних маєтностей приділяють місту на Золотій Липі надто багато уваги. Замок занепадає. Та все ж до наших днів дожили кілька споруд, зведених у той час.

Любар: Болохівський мегаполіс

Жодної інтриги: місто на південному заході Житомирщини носить ім’я Любарта Гедиміновича, волинського і галицького князя. Того самого, чий замок у Луцьку вважається гідним прикрасити купюру в 200 гривень. (Про всяк випадок зауважу, що на фото не Замок Любарта, а Георгіївський монастир з міста Любар).

Антоніни – селище з жіночим іменем

У цих краях минало моє дитинство – за кілька кілометрів від Антонін (нині Хмельницька обл., Красилівський р-н.), що на річці Ікопоть, живе моя бабуся, до якої я колись щоліта приїжджала на канікули. Я досі переконана, що тільки там день тягнеться до обрію довше, ніж будь-де, що там найгарніше зоряне небо, а нагріте сонцем повітря густе, [...]