В цих текстах згадується ‘Калиновські’

Тульчин. Прикордонний Версаль

Тульчинський палац Потоцького часто називають Подільським Версалем. Поляки воліють іменувати його Версалем Прикордонним — колись це був край могутньої Речі Посполитої. До Версаля, як справедливо зазначив дехто з моїх читачів, маєтку все ж далеко. І тим не менше, помпезний комплекс і його господарі дійсно претендували на перші ролі в європейській політиці.

Умань

В сучасній Україні Умань знаходиться на перетині двох магістралей: з Києва на Одесу й Крим, себто з півночі на південь, і з заходу (Стрия, Тернополя) на схід. Можна сказати, що місто є якщо не географічним, то принаймні одним з транспортних центрів. Але чотириста років тому це була найглухіша околиця Польського королівства. Пустинь – так її [...]

Копичинці. Вередливі і традиційні

На жаль, у містечку не вціліли замки, які тут колись були. Не дожив до наших днів і палац колишніх власників Копичинців – Баворовських. Зате колишній повітовий центр (а нині навіть не райцентр) зберіг якийсь особливий шляхетний дух. Принаймні мені здалося, що Копичинці почувають себе значно краще за деякі Тернопільські адміністративні центри.

Сидорів

Коли я бачу оці руїни, знаючи, що кількадесят (ну нехай 100) років тому тут квітли сади, грала музика і на паркетній підлозі танцювали вальс – стає дуже сумно. Бо чесне слово, при всій своїй практичності не знаю, що з цією спадщиною робити далі.