Сатанів

Оскільки Гусятин походить не від гусей, то і Сатанів – не від його самого.

Цей парадокс для мене був і залишається загадкою. Бо замість найлогічнішого варіанту виявляється, що Сатанів – це Sat an non? (Стане чи ще?). Ніби як це спитав воєвода римського війська своїх легіонерів, коли ті дошкандибали аж до Збруча і думали чи не завоювати ще яку-небудь Білу Церкву про всяк випадок.

Неподалік від Сатанова, у так званій Сатанівській слобідці, в хащах зачаївся Троїцький монастир.

Само собою, що виконував він оборонну функцію від самого свого народження у XVI столітті.

Збудований він на місці печерного монастиря. Спочатку тут оселився якийсь схимник, потім понаїхали наступники й з Божою поміччю розбудувались.

Схили Збруча, як і Дніпра - взагалі вдячне місце для копання печер.

Є в монастирі і страшні підземелля, де божі люди трішечки катували і ховали живцем.

Аби потім окремі закатовані могли стали великомучениками.

Оскільки Сатанів – на лівому березі Збруча, то й радянська влада, дай їй Боже здоров’я, сюди прийшла раніше.

В’їзд від слобідки до міста боронить потужна брама. До неї підприємливі сатанівці (чи сатанчани?) прибудували якийсь генделик.

На фасаді таблиця. Переклад позичив в Блеки:

Адам Микола з Гранова Сєнявський, власник Шклона і Міши, каштелян краківський, найвищий поводир державного війська, для громадської безпеки оцю твердиню відновив року 1722, маючи намір мурами захищати батьківщину, що її стільки раз захищав грудьми. Отож віща думка фундатора подбала побудувати оцю браму, щоб Отоманській Порті загородити дорогу до Польщі, щоб користуватися рівною силою проти нападів варварів, лютому татарові протиставив Сатанів, проти чого навіть і ворота адові не здолають, надто коли закрити перед ворогами. Одному тільки богові, Королеві і Батьківщині віддаватиме свої ключі. Року божого 1724.

Віща думка подбала побудувати в Сатанові і замок. Його руїни знаходяться на території руїн цукрового заводу, що був збудований на руїнах замку.

Його (не завод, замок) будують в XV-XVI столітті аби зборонитися від татар.

Турки, періодично здобуваючи Сатанів, активно нищили місцеве населення. Приблизно тим самим займались війська Богдана Хмельницького і поляків.

В 1711 році тут тусувався і Петро Перший. (Не забули – він був і в Раві, і в Жовкві).

Цукровий завод, який захопив замок після Петра і турків, занедбав зовсім недавно, вже десь за Кінаха.

Над руїнами замкозаводу  домінує діючий собор.

Поруч з ним - старий цвинтар, більше схожий на капище.

А навколо – бази відпочинку. Тут також курорт.

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.