Гусятин

Скажу одразу, що гусей в Гусятині немає. Замість них в місті, відомому з 1431 року також як Усятин чи Всятин, тусуються лелеки.

Кажуть, що можливо, назва походить від гусятника – тутешньої рослини. А ще варіант – від прізвища Уса. Може навіть Усама?

Гусятинів є два, по обидва береги Збруча. Хмельницький Гусятин – село, тернопільський - ніби як місто, райцентр. На кордоні між Гусятинами вибудована безтолкова брама, як символ загального запустіння і минулої слави.

Спершу Гусятин був королівським селом. Згодом отримав в 1455 році Магдебурзьке право, після чого перейшов у власність подільського лицаря Яна Сверча, ще пізніше - у власність польського гетьмана Мартина Калиновського.

Калиновським в 1610 році було збудовано парафіальний костел, який разом з синагогою і фортецею склали загальний оборонний комплекс.

В наш час, скоріше, захисту потребує сам костел.

На фасаді Блека помітила ангела, який плаче. Не він один…

Гусятинські селяни не відчули особливого щастя від тої будови і під проводом земляка Северина Наливайка побунтували аж до 1655 року включно. (Самого Наливайка в образі культуриста наваяв скульптор Казимір Сікорський).

Селянські неподобства припинив особисто Богдан Хмельницький. Про ті часи от така цитата: Вже в мене, – писав теребовлянський староста, – справжня Україна… Вже там ні шляхтича, ні ксьондза, ні жида не знайдеться, навіть Гусятин такий пустий, що ледве кілька десятків у ньому людей.

За кілька років Гусятин став турецьким і був садибою паші намісника султана.

Потім місто стає знову польським і переходить у власність Потоцьких.

Ще з часом – до родини Голуховських. Ну і так далі, аж до історичного об’єднання з великою Україною в 1939 році.

За радянських часів момент щастя місто переживало у період прокладання газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород. Газопровід залишив у спадщину Гусятину будинки покращеного колись планування.

І про синагогу. Будівля стоїть на підвищеному березі Збруча, у межах найдавнішої частини міста. Являла собою триярусний, зведений на майже квадратовому плані обсяг, з прилеглими західним одноярусним і північним двоярусним обсягами, в яких були приміщення для жінок і хедер (школа).

Триярусний обсяг (15,6 х 17,2 м), певне, становить первісне ядро споруди, яка у другій половині ХVІ сторіччя, мала яскраво виражені оборонні риси. Північний фасад повернений у бік Збруча.
Атиковий ярус дістав декоративне оздоблення (кілеподібна глуха аркатура, білокам’яний парапет у вигляді акантового листя, круглі башточки на рогах). У декорі яскраво простежуються східні мотиви. Від нижньої частини споруди, яка не має декору, атик відділяє білокам’яний ґзимс.

У північній стіні вони перерізані луткою одного з трьох готичних аркових вікон північного фасаду, що зроблено, очевидно, на другому будівельному етапі. У нижній частині вікон ще в 1950-ті роки лишалися прослідки стрільниць другого бойового ярусу.

Вищенаведені цитати про синагогу не повністю описують її реальний стан. Про те, як нині виглядає цей гусятинський “музей” і кому він гостинно прочинає вікна більше у Блеки.

Сучасний Гусятин, як ви могли вже помітити, підкреслено наполягає на тому, що минуле було не таким вже й темним. Єдиною світлою сторінкою теперішнього є проголошення незалежності України, на знак чого в центрі споруджена колона, схожа на майданівську.

Поруч розташовані декілька санаторіїв. Гусятинські надра багаті на мінеральну воду. Можна впевнено казати, що гусятинці – прибічники здорового способу життя.

Курортна зона тут.

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.