Пекін: Дороги
Продовження. Початок про Олімпіаду, китайську кухню, Мао, Велику китайську стіну, Заборонене місто і китайську медицину і Зоопарк.
Вже традиційною тезою про те, що гірших доріг, як в Україні, ніде ще не бачив нікого не здивуєш. Але поки це так. Є ще сподівання на, скажімо, Воронежську область і Перу. Проте Пекін – з точки зору доріг місто зразкове.
Центральні магістралі мають стільки смуг для руху, що Київ у порівнянні – райцентр.
Коли смуги закінчуються, їх будуть угору. Дороги перетинаються в чотирьох рівнях, причому це вам ще не Шанхай.
Звісно, є й корки. Інформацію про них можна в онлайні переглянути на табло над дорогою. Табло дуже нагадує аналогічну інформацію із Сімсіті.
Я все думав, а де поділися всі люки? Як виявилось, вони є, лише заасфальтовані. Спочатку настеляють кілька шарів асфальту, потім рубають люк, потім замазують під нульовочку. Можна їздити.
Для велосипедистів, звісно, окрема смуга. Як і для міського пасажирського транспорту. В нас би ці смуги використовували без огляду на цільове призначення, або просто як стоянку.
На перехрестях аби убезпечити велосипеди від джигітів – смуга відокремлена парканчиком. В нас тут би була стоянка таксі.
Велосипеди на відміну від машин паркуються на тротуарах досить часто.
Транспорт має яскраву індивідуальність.
Є й платні стоянки.
Вантажопідйомність велосипедів вражає.
На зупинках громадського транспорту – детальний розклад.
У годину пік дотримуватись розкладу допомагають спеціальні люди з прапорцями.
Популярним є також таксі. Здебільшого посадка вартує два юаня, що передбачає оплату чотирьох кілометрів. Більшість поїздок в межах 10 юань (це, нагадую, десь 8 грн.).
До елементів придорожньої інфраструктури віднесемо поштові скриньки…
…і двокамерні смітярки.
Вказівники дохідливо пояснюють що і де.
Цей світлофор-монстр, я так думаю, призначений і для кришування ментів.
Метро так собі. Якби не схожий на “собаку” знак – міг би і не помітити.
Ну і все чистесенько, підстрижено і пофарбовано у потрібний колір. Столиця!
Коментарі