Рава-Руська

Як і завжди, напочатку відсилаю до значно компетентнішої оповіді про Раву. Хіба от трішки доповню деякими світлинами. Скажімо, Михайлівського кляштора.

Краще б не ходив, бо стає дуже і дуже сумно. Навколо – процвітаюче від кордону підприємництво.

А сам монастир – притулок бомжів і щурів.

Колишні келії напхані сміттям. Стеля зберегла сліди величі. Дерев’яні сходи все ще у повному порядку.

На деяких стінах збереглися розписи.

Сторож довго розказував, що ніби як звідси йдуть підземні ходи і до костелу, і ще десь. А ще казав, що оті поляки (а і його жінка, і, що тим гірше теща польки) ніяк не хочуть вкладати гроші до реставрації.

Костел Йосипа навпаки, у чудовому стані.

Знаний російський телеведучий Леонід Парфьонов у програмі “Російська імперія” згадує про тутешню зустріч в 1698 р. російського царя Петра І, що повертався з Відня та польського короля Августа ІІ, який йшов на чолі військ проти турецького султана.

Саме тут, у Раві, Петро змінює вектор нападу з південного (турецького) на північний (шведський).

Парфьонов каже, що, мовляв, це найвидатніша сторінка в біографії цього провінційного містечка.

Це не зовсім так, адже вже через шість років, в 1704 році у Раві-Руській зустрічалися шведський король Карл ХІІ з королем Речі Посполитої Станіславом Ліщинським. Королі погодили свої плани у боротьбі вже проти російського царя Петра І.

Так що на долю Рави випало декілька зустрічей на вищому рівні. На відміну від, скажімо, понтовішої Коломиї.

Несподіваною є тутешня ратуша.

Наблизько вона виявляється аптекою.

Проте кажуть (дивіться коментар унизу), що це і взагалі не ратуша. Свою ратушу Рава-Руська втратила під час війни.

Сучасне містечко, як ви вже помітили, зберігає неповнорну руїну української провінції в комплекті з проєвропейським ренесансом. Є тут місце і осередкам минулого.

…Як і є місце новому, причому підкреслено проzahidному.

Балкони в Раві прикрашають садовими гномиками.

Стіни деяких будинків розцяцьковані прямо по-східному.

На деяких написано щось вкрай непристойне і сміливе.

Що б на це сказав Богдан, обернутий обличчям до Польщі?

А сказав би він, що Рава – місто культурне.

…Мирне. Тут під одним дахом живуть геть усі партії.

…Ощадливе.

…І прогресивне.

На околиці Рави – меморіал на пам’ять закатованих німцями французів. Крім французів в концтаборі загинули й тисячі євреїв.

Раві дев’ять століть! А руською її звуть на відміну від польської Рави-Мазовецької.

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

3 коментарі

  1. Я от сам в раві живу, і нічого там такого вже дано небачу. Завітайте ще раз і побачите що там вже все змінилось!

  2. Але не через Жовкву , через дзюру не їдьте погана прикмета. там так і дальше сараїв ціла площа.

    м-р Брут Reply:

    Неодмінно :) )

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.