Рава-Руська
Як і завжди, напочатку відсилаю до значно компетентнішої оповіді про Раву. Хіба от трішки доповню деякими світлинами. Скажімо, Михайлівського кляштора.
Краще б не ходив, бо стає дуже і дуже сумно. Навколо – процвітаюче від кордону підприємництво.
А сам монастир – притулок бомжів і щурів.
Колишні келії напхані сміттям. Стеля зберегла сліди величі. Дерев’яні сходи все ще у повному порядку.
На деяких стінах збереглися розписи.
Сторож довго розказував, що ніби як звідси йдуть підземні ходи і до костелу, і ще десь. А ще казав, що оті поляки (а і його жінка, і, що тим гірше теща польки) ніяк не хочуть вкладати гроші до реставрації.
Костел Йосипа навпаки, у чудовому стані.
Знаний російський телеведучий Леонід Парфьонов у програмі “Російська імперія” згадує про тутешню зустріч в 1698 р. російського царя Петра І, що повертався з Відня та польського короля Августа ІІ, який йшов на чолі військ проти турецького султана.
Саме тут, у Раві, Петро змінює вектор нападу з південного (турецького) на північний (шведський).
Парфьонов каже, що, мовляв, це найвидатніша сторінка в біографії цього провінційного містечка.
Це не зовсім так, адже вже через шість років, в 1704 році у Раві-Руській зустрічалися шведський король Карл ХІІ з королем Речі Посполитої Станіславом Ліщинським. Королі погодили свої плани у боротьбі вже проти російського царя Петра І.
Так що на долю Рави випало декілька зустрічей на вищому рівні. На відміну від, скажімо, понтовішої Коломиї.
Несподіваною є тутешня ратуша.
Наблизько вона виявляється аптекою.
Проте кажуть (дивіться коментар унизу), що це і взагалі не ратуша. Свою ратушу Рава-Руська втратила під час війни.
Сучасне містечко, як ви вже помітили, зберігає неповнорну руїну української провінції в комплекті з проєвропейським ренесансом. Є тут місце і осередкам минулого.
…Як і є місце новому, причому підкреслено проzahidному.
Балкони в Раві прикрашають садовими гномиками.
Стіни деяких будинків розцяцьковані прямо по-східному.
На деяких написано щось вкрай непристойне і сміливе.
Що б на це сказав Богдан, обернутий обличчям до Польщі?
А сказав би він, що Рава – місто культурне.
…Мирне. Тут під одним дахом живуть геть усі партії.
…Ощадливе.
…І прогресивне.
На околиці Рави – меморіал на пам’ять закатованих німцями французів. Крім французів в концтаборі загинули й тисячі євреїв.
Раві дев’ять століть! А руською її звуть на відміну від польської Рави-Мазовецької.
Я от сам в раві живу, і нічого там такого вже дано небачу. Завітайте ще раз і побачите що там вже все змінилось!
Але не через Жовкву , через дзюру не їдьте погана прикмета. там так і дальше сараїв ціла площа.
м-р Брут Reply:
Березень 19th, 2012 at 21:27
Неодмінно
)