Пекін: Кухня

Продовження. Початок про Олімпіаду тут.

Китайська кухня більшості подобається. Декого з незвички сильно напрягають палички, але якщо сильно постаратись, то можна випросити пару виделок на трьох і їсти по черзі.

Особливо прикольні овочі і курка. Якщо обійтися без крайнощів у вигляді карамелі чи перченого перцю все дуже смачно. Причому, як стверджують китайці, їжа легка. Саме тому, кажуть, зустріти жирного тубільця майже неможливо.

Ще в Пекіні дуже малок собак і котів. Собак – так взагалі від себе не відпускають, носять буквально на руках. Та зараз не про це. Знаменита пекінська качка навпаки – не дуже.

Ой, це не вона, а сирі морські огірки.

Подають пекінську качку так: кухар перед вами здоровезним ножем з тіла покійної нарізає шматочки на тарелю. А півкачки на кістках забирає собі. В Києві таке щастя коштує 688 грн. за порцію. В Пекіні – 60 юанів (десь 55 грн.).

Ресторанчиків в Пекіні масса. Залишається зрозуміти, що саме ці двері – і є вхід до харчевні.

На те, що там можна поїсти часто натякають червоні ліхтарі. Це вам не Амстердам якийсь. Якщо придивитись – місцями натяки англійською.

Для масової годівлі туристів використовують круглий стіл з скляним підносом по центру. Піднос крутиться, так що кожен може собі підкрутити щось смачненьке. Або відкрутити від товариша.

На столі видно маленькі пляшечкі, названі чоловіками “одеколон”. Це смердюча китайська горілка за 4 юаня пляшечка (трішки більше за 3 грн.), причому доволі смачна. Горілка взагалі непогана, попри запах (тут вважають, що чим пахучіша, тим краща). До речі, ніякої залежності у ціні між об’ємом пляшки, якістю упаковки і міцністю немає. Коли мене питають, чи п’ють китайці, я відповідаю: а як ви гадаєте, якщо навіть у міні-маркетах можна купити бутлю 60-градусної горілки за 30 юань?

Прямо на вулиці можна підкріпитись вареним яєчком (з жовтком зеленого кольору)

…солодкою картоплиною

…або фруктами усіх кольорів і мастей.

Та що там фрукти, коли поруч от така смакота?

Декому, якщо придивитись, стає погано. Це з незвички.

Жуки на смак так собі, а от змія – дуже непогано. Оце на картинці змії різних сортів.

Тим, кому жуки і змії не до смаку, гостинно прочинили двері кілька десятків Макдональдсів.

Ну і суші. Японців в Китає терпіти не можуть. Але суші-бари звісно що є. Повз відвідувачів на конвеєрі катаються суші. Тарілочка – 6 або 12 юань (також можна порівняти).

Меню з картинками в пекінських ресторанах не рідкість. А от з англійськими назвами страв – дуже і дуже не часто. Враховуючи те, що офіціанти також не володіють іноземними мовами, процес замовлення страв перетворюється в лотерею. Бідні, бідні олімпійці…

Іноді лотерея виграшна.

… іноді – ні.

Та все ж, китайська кухня – пречудова.

Далі буде.

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.