Поморяни-2

З часу мого першого відкриття Поморян тут сталася єдина зміна: з’явилося мобільне покриття. Цей цивілізаційний поступ не міг не спричинити й інших технологічних новацій.

Попри це, мешканці містечка доволі консервативні. Та ж ратуша дбайливо зберігається у автентичному стані.

Її, у чіткій відповідності до магдебургії, використовують для зберігання поморянського сміття.

Вікна екс-мерії гостинно прочинені для гостей і мешканців екс-міста.

Не менш дбайливо зберігається і колись величний палац.

Анфілада залів,

кутова вежі,

парадні двері, прикрашені гербом Собєських,

інтер’єри,

господарські споруди

- все це в тому ж стані, що лише таким здатний викликати в зачерствілого вітчизняного туриста хоч якісь емоції. І дарма переживала Блека, мовляв, станом на травень 2006 року замок в катастрофічному стані і, можливо, наступну зиму вже не переживе). На вулиці вже 2008-й, а палац – як новенький.

Життя поморянців крутиться, немов карусель.

Тут взагалі полюбляють динамічні види спорту.

Тож хворіти – на це немає часу.

Краще вже піти до крамниці, купити чогось нехай і вживаного, але промислового.

Для вибагливіших клієнтів пропонуються модернові маркети!

Мешкають жителі Поморян в будинках барачного типу,

гуртожитках

та садибах.

Благо, що спокій для душі допомагає відшукати готичний костел. Служба тут, як і в навколишніх католицьких церквах, проводиться за графіком приїжджим ксьондзом.

Тож появу мобільного покриття можна сміливо вважати провідною подію за, якщо не помиляюсь, семисотлітню історію містечка.

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

7 коментарі

  1. Був там два місяці тому (у мене в ЖЖ троха є з фотками). Змін жодних. Хіба що двері у замок були зачинені…

  2. Про стан па’яток архітектури правда, а от про те як, і в яких будинках живуть мешканці Поморян ти перегнув… Барак шо на фото, — то є будівля в якій колись був млин. А “садиба” то взагалі не поморянська, а з Нестюків, — сусіднє село. Шкода, шо ви їздите тут на роверах і з камерами, насміхаєтеся, а чий хліб і сало їсьте — там в містах забули. А про те, шо той хліб і сало росте на гною в котрому живуть такі прості люди як і мешканці поморян, напевно взагалі не здогадуєтеся.

  3. Ага. То певно ми з міст купу сміття понавезли і в ратушу поскладали. А також порозтягували на стодоли каміння з палацу.

    От щодо “садиби” – зауваження слушне. Каюсь, трішки прибріхав для гіперболізації художнього слова.

  4. Ой, давненько ж ти там не був! Звичайно, критикувати всі ми дуже добре вміємо, але не треба всіх підписувати під одну лінійку! До речі, аптеки, салону відеоігр, секонд-хенду давно вже немає, тому гіперболізувати можна, але без фанатизму! Хоча, потрібно визнати, що архітектурні пам’ятки дійсно занедбані! І бажано дотримуватись граматики, знаєш, що читатимуть інші, що а вона в тебе явно кульгає.
    P.S.На твоєму місці я б утрималась від коментарів)))))

    Nick Reply:

    Ваш ущипливий коментар схожий на істеричний крик знахабнілої простачки, жовч якої випирає мало не з вух.
    Невже така екзальтація викликана неймовірним піднесення містечка за той час, поки автор там не був? Хотілося б вірити, але це не так. Там так само брудно, захаращено і сумно, а таке навряд чи забувається. Тому не треба тут цих псевдопатріальних вигуків. Облиште!

  5. Мегазамки України я вже обїздила. Плануємо зїздити компанією в Поморяни. Підкажіть як добратися туди зі Львова.
    Буду дуже вдячна.

    м-р Брут Reply:

    Автомобілем – підкажу. Рейсовим транспортом – на жаль не знаю.

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.