Поморяни-2
З часу мого першого відкриття Поморян тут сталася єдина зміна: з’явилося мобільне покриття. Цей цивілізаційний поступ не міг не спричинити й інших технологічних новацій.
Попри це, мешканці містечка доволі консервативні. Та ж ратуша дбайливо зберігається у автентичному стані.
Її, у чіткій відповідності до магдебургії, використовують для зберігання поморянського сміття.
Вікна екс-мерії гостинно прочинені для гостей і мешканців екс-міста.
Не менш дбайливо зберігається і колись величний палац.
Анфілада залів,
кутова вежі,
парадні двері, прикрашені гербом Собєських,
інтер’єри,
господарські споруди
- все це в тому ж стані, що лише таким здатний викликати в зачерствілого вітчизняного туриста хоч якісь емоції. І дарма переживала Блека, мовляв, станом на травень 2006 року замок в катастрофічному стані і, можливо, наступну зиму вже не переживе). На вулиці вже 2008-й, а палац – як новенький.
Життя поморянців крутиться, немов карусель.
Тут взагалі полюбляють динамічні види спорту.
Тож хворіти – на це немає часу.
Краще вже піти до крамниці, купити чогось нехай і вживаного, але промислового.
Для вибагливіших клієнтів пропонуються модернові маркети!
Мешкають жителі Поморян в будинках барачного типу,
гуртожитках
та садибах.
Благо, що спокій для душі допомагає відшукати готичний костел. Служба тут, як і в навколишніх католицьких церквах, проводиться за графіком приїжджим ксьондзом.
Тож появу мобільного покриття можна сміливо вважати провідною подію за, якщо не помиляюсь, семисотлітню історію містечка.
Був там два місяці тому (у мене в ЖЖ троха є з фотками). Змін жодних. Хіба що двері у замок були зачинені…
Про стан па’яток архітектури правда, а от про те як, і в яких будинках живуть мешканці Поморян ти перегнув… Барак шо на фото, — то є будівля в якій колись був млин. А “садиба” то взагалі не поморянська, а з Нестюків, — сусіднє село. Шкода, шо ви їздите тут на роверах і з камерами, насміхаєтеся, а чий хліб і сало їсьте — там в містах забули. А про те, шо той хліб і сало росте на гною в котрому живуть такі прості люди як і мешканці поморян, напевно взагалі не здогадуєтеся.
Ага. То певно ми з міст купу сміття понавезли і в ратушу поскладали. А також порозтягували на стодоли каміння з палацу.
От щодо “садиби” – зауваження слушне. Каюсь, трішки прибріхав для гіперболізації художнього слова.
Ой, давненько ж ти там не був! Звичайно, критикувати всі ми дуже добре вміємо, але не треба всіх підписувати під одну лінійку! До речі, аптеки, салону відеоігр, секонд-хенду давно вже немає, тому гіперболізувати можна, але без фанатизму! Хоча, потрібно визнати, що архітектурні пам’ятки дійсно занедбані! І бажано дотримуватись граматики, знаєш, що читатимуть інші, що а вона в тебе явно кульгає.
P.S.На твоєму місці я б утрималась від коментарів)))))
Nick Reply:
Січень 31st, 2010 at 15:17
Ваш ущипливий коментар схожий на істеричний крик знахабнілої простачки, жовч якої випирає мало не з вух.
Невже така екзальтація викликана неймовірним піднесення містечка за той час, поки автор там не був? Хотілося б вірити, але це не так. Там так само брудно, захаращено і сумно, а таке навряд чи забувається. Тому не треба тут цих псевдопатріальних вигуків. Облиште!
Мегазамки України я вже обїздила. Плануємо зїздити компанією в Поморяни. Підкажіть як добратися туди зі Львова.
Буду дуже вдячна.
м-р Брут Reply:
Липень 6th, 2010 at 23:49
Автомобілем – підкажу. Рейсовим транспортом – на жаль не знаю.