Суми. Частина друга

Як я вже розказував, Суми мають не вельми шляхетне походження. На відміну від багатьох інших давніх міст, заснованих князями, королями чи бодай граф’ями, Суми заклали переселенці з Правобережжя. Після спорудження острогу місто стає центром Слобідського Сумського полку. Полк, як і інші козачі формування у ті часи мав неабияке сприяння з боку Москви. Російський уряд був зацікавлений, аби українці боронили їх південні кордони від турецько-татарських партнерів.
Слобідський полк був не просто військовою, а ще й адміністративно-територіальною одиницею. На Слобожанщині їх було п’ять. Завдяки статусу полкового міста укріплення перебудовуються, Суми стають фортецею. А перед дерев’яними ще церквами утворюються майдани.

Наприкінці XVII століття Герасим Кондратьєв, який до того часу з козачого полковника розпух до солідного землевласника, закладає першу кам’яну будівлю – Воскресенську церкву. Храм очевидно мав і оборонне значення: надзвичайно грубі стіни, вікна-бійниці, засипаний нині чималий підвал для харчів на випадок осади і таємний підземний хід до річки.
Воскресенська церква, Суми

Воскресенська церква, Суми

В наші дні храм виглядає інакше – виною тому численні пожежі та й загалом поважний вік. За радянської влади тут були традиційні для культових споруд склади, а потім, після реставрації – музей.
Воскресенська церква, Суми

Храм висвятили в 1702-му році. А рік до того помер засновник і храма, і всього міста Герасим Кондратьєв. Воскресенська церква стала усипальнею для їх роду.

Після перемоги Петра Першого під Полтавою (цар проїздом побував і в Сумах) відносна автономія козацьких полків і їх адміністративне значення сходить нанівець. Суми стають частиною Азовської, а згодом – Київської губернії.

В середині XVIII століття Суми остаточно втрачають оборонне значення й особливий військовий статус. Російський уряд споруджує так звану Українську лінію – укріплену прикордонну зону з валами, фортецями й бастіонами. Після переможних російсько-турецьких війн, завоювання Таврії і Криму Суми з форпосту перетворюються у звичайнісіньке провінційне містечко.

З 1765-го року, після ліквідації слобідських козачих полків, місто є центром Сумської провінції новоутвореної Слобідсько-Української губернії зі столицею в Харкові.

В 1788-му році споруджується ще одна кам’яна будівля, яка також збереглася, хоч і в перебудованому вигляді, до наших днів – Спасо-Преображенський собор.
Спасо-Преображенський собор

Його 56-метрова дзвіниця збудована дещо з відхиленням від канонічної лінії схід-захід, зате чудово вписана у вуличну розмітку.
Спасо-Преображенський собор

Окрім зовнішніх барокових окрас, чудовим є іконостас з малахіту і мармуру. (На жаль, ортодоксальні церкви загалом негативно ставляться до фотографування інтер’єрів туристами.)
Спасо-Преображенський собор

Спасо-Преображенський собор

Далі буде.

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Один коментар

  1. I strictly recommend not to wait until you earn enough amount of money to order all you need! You should just get the home loans or just sba loan and feel comfortable

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.