Балатон

Початок про Вишеґрад, “Унікум” з паприкою, угорських героїв, Буду, вибачаюсь, Вайдахуняд, тутешні транспорт та дороги, Долину красунь, Еґер, Сентендре і марципани тут.

Озеро Балатон – найголовніший курорт у і так курортній Угорщині. Балатон надзвичайно витягнутий і є найбільшою калюжею центральної Європи. Ще з радянських часів це місце було зручним для зустрічей східних і західних німців, котрі зберегли своє добре ставлення до цих місць і по нині.

Назва Балатон таки походить від слова “болото”. Так назвали це озеро слов’яни. Римляни ж називали його Пелсо, що означає “мілке озеро”. Та раз в Угорщини немає виходу до моря – угорці тішаться і такій “великій” воді.

Озеро судноплавно. Але відпочиваючі здебільшого ходять по воді – глибина починається за багато десятків метрів від узбережжя. Щоб европейці не забили собі ніжки – до озера можна зійти металевими східцями і гумовими доріжками. Прямо біля берега плавають качки і лебеді. (На Шацьку їх заміняють пет-пляшки і бички).

Найцікавішим місцем на Балатоні є півострів Тихань з однойменними містом і абатством. Абатство засноване страшно сказати в 1055 році, хоч з вигляду і не скажеш.

Його засновник Андраш Перший похований тут же, у підвалі. Церква має три вівтарі і у середині виглядає дуже розкішно. Насправді всі позолочені елементи зроблені з дерева рукою одного майстра.

Скульптурку Божої Матері, що на одному з вівтарів, щодня перевдягають в колір іншого одягу. Того дня вона була в зеленому.

В суміжних приміщеннях облаштовано музей виробів з каменю – лапедарій. В словнику такого слова я так і не знайшов. Лише чув, що лапедарний – це такий собі, тобто ніякий. Може й так.

Тут же, в абатстві, аж п’ять днів страждав у засланні останній з Габсбургів. Потім його вислали в інше місце, де він і помер. На Тихані Карлу Габсбургу було дуже нудно. Може навіть так, як дружині засновника абатства Андраша Першого – княжні Анастасії. Вона, до речі – ще одна дочка Ярослава Мудрого, мудрого ще й тим, що активно видавав своїх дочок у дипломатичні заміжжя. Анастасія, кажуть, так тут нудьгувала, на цьому Балатоні, що весь час зітхала: як же тут тихо! Ось і місцина ця отримала назву Тихань.

З лапедарієм, єпископським музеєм, могилою Андраша та алтарями церкви мирно уживається також виставка сучасного плакатного мистецтва. На вікнах – неодмінна герань.

Містечко Тихань – як і належить курорту мальовниче: лавки, готелі, кабаки.

…і туалети (про що геть не дбають наші курорти).

Деякі дахи будинків не з черепиці, а з очерету.

Гадаю, що оповыдь можна завершувати. Я не розказав про базиліку-мінор, що в Будапешті (нагадаю, що головніша базиліка-мажор в Еґері).

Міг би згадати і про чудовий Оперний театр.

Та багато про що не розказав. Тому бажаю побачити все це і не тільки це на власні очі. Угорщина того варта.

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Один коментар

  1. Я этого не знал, интересно

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.