Старокостянтинів

Старокостянтинів перейменували з просто Костянтинова після заснування Новокостянтинова. Тепер той, що “ново” – забите село в Летичівському районі Хмельниччини, а “Старо” – як не як місто.

Місто будували князі Острозькі на злитті річок, вибачаюсь, Ікопоть і, соррі, Случь.

Князів-засновників тут пам’ятають і шанують.

Кажуть, що татарам так ні разу і не вдалося захопити Старокостянтинів. Ще б пак:  в 1618 році, коли татари чи не в останнє полізли на Поділля, тут было сім великих гармат, 320 рушниць і дві бочки куль.

В’їзд до твердині захищали вежі…

…і монастирські стіни.

Благо, на відбудову стін матеріали можна придбати поруч.

Захист на сучасному рівні може забезпечити юридичне еліта міста.

Ну і духовна сторона справи тут в порядку.

Наявний і промисловий потенціал, що кує ВВП (який стає ПДВ, щоб давати більше).

Все ж XXI століття.

Старокостянтиців – місто військових і євреїв. Після 90-х років минулого століття вреїв різко поменшало. Проте підприємницька жилка залишилась.

Кажуть, десь тут є музей сантехніки. Я його не знайшов.

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.