Сан-Марино

Найсвітліша республіка Сан-Марино (це офіційна назва) — ще й найстаріша республіка. І одна з найбагатших країн світу, що стала такою завдяки власній бідності. Але про все по порядку.

Сан-Маріно

Сан-Марино

Засновником мікродержави вважається святий Марин — каменяр, політрепресований утікач з перших християн. Як відомо, римський імператор Діоклетіан, уродженець Хорватії, неабияк переймався відновленням владної вертикалі. Під його гарячу язичницьку руку потрапили також тисячі християн. Мартин — один з них.

Сан-Марино

Сан-Марино

MariunusДядько втік з хорватського берега та улаштувався на італійському боці дияконом в місті Ріміні. Потім якась стерво звинуватила його домаганнях. Так Марин став аскетом, пустельником і… святим.

Тікаючи від лихої долі Марин поселився на горі Титано, що височіє на 700 метрів над адріатичним узбережжям. До відлюдька потягнутись ще люди. Утворилась община, яка і вважається нинішньою державою Сан-Марино. А днем її утворення вважається 3 вересня 301-го року.

Марин помер в 366-му році. Останніми його словами була дещо загадкова фраза:

Залишаю вас вільними і від тієї, і від іншої людини.

Санмаринці трактують це як заповіт громаді бути вільною і від імператора, і від папи. До моральної незалежності додалась фактична. Тодішня власниця земель заповіла їх громаді. Незалежна община утворила свій уряд, до якого входив глава кожної родини. А з 1243-го року місцеве самоврядування додумалось до заснування посади капітанів-регентів.

Панічний острах авторитаризму підштовхнув санмаринців до такої екзотичної форми, коли на чолі держави стають одразу двоє громадян. При цьому рішення ухвалюються виключно консенсусом, а перевибори проводяться кожні шість місяців. Такий мінімальний термін каденції — світовий рекорд.

Сан-Марино

Сан-Марино

Сан-Марино

Сан-Марино

Більше того, в наші дні регенти мають представляти два протилежні політичні табори. Можете собі уявити щось подібне у нас? Вимоги до регента такі: громадянство Сан-Марино від народження, вік від 25 років та необіймання цієї посади у попередні три роки.

Сан-Марино

Сан-Марино

Сан-Марино

Сан-Марино

До 1463 року республіка складалася тільки з гори Титано. У цей час вона приєдналася до союзу проти Сігізмондо Малатеста, володаря Ріміні. Після перемоги Папа Римський надав Сан-Марино ще три підгірних містечка. З того часу територія Сан-Марино не змінювалася.

Сан-Марино

Сан-Марино

Панорама клікабельна

Країна залишалась осторонь війн та революцій. Хіба крім епохи Наполеона. Французький імператор побував і тут. Однак загарбник замість утисків навпаки, пропонує збільшити територію міні-держави за рахунок прибережної зони.

Здавалось би, вихід до моря? Хіба не про це віками мріяли санмаринці? А от ні. Громада відхиляє цю щедру пропозицію. Мовляв, біднішій країні легше утримати власну незалежність. Може тому кількома міждержавними актами щоразу підтверджувалась незалежність країни та її територіальна цілісність?

Сан-Марино

Сан-Марино

Так виглядає кордон. Сан-Марино не член Євросоюзу і не учасник Шенгену. Що втім не заважає туди вільно заїжджати з території Італії та послуговуватись євро.

Сан-Марино

Країна вважаєьться надзвичайно туристично привабливою. Щороку її відвідують мільйони гостей, завдячуючи яким 50% ВВП припадає на туристичну галузь. Безумовно, в першу чергу мандрівників цікавить ідеально збережена старовина. До столиці країни на гору Титано можна заїхати крутими серпантинами або піднятись канаткою. Архітектурний комплекс міста є пам’яткою ЮНЕСКО. Також у столиці діє чимала кількість музеїв.

Сан-Марино

Сан-Марино

Сан-Марино

Сан-Марино

Однак головна причина в іншому. Сан-Марино – безмитна зона, фактично такий-собі дютіфрі. Туристи як мінімум економлять тут на ПДВ, а як максимум – і на всьому іншому. Вулиці старого міста забиті крамницями з алкоголем, золотом і парфумами. У підгірних селах побудовані численні аутлети.

Сан-Марино

Сан-Марино

Сан-Марино

Сан-Марино

Звернули увагу на написи? Так, ще одна біда Сан-Марино – хмари російських туристів. Класичних, як італійська архітектура. Їх обслуговують російськомовні гіди та продавці, часто – вихідці з України.

Сан-Марино

Що ж, росіяни везуть сюди гроші. Країна взагалі не мє боргів, а на душу населення тут припадає 24 тисячі євро ВВП проти чотирьох-п’яти тисяч українських. А туристів можна і потерпіти.

Сан-Марино

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.