Портофіно
Осяяні щедрим італійським сонцем Лігурійські пагорби та пронизливо синє море. Це — Портофіно, курортний закуток Генуещини. Кольорові будиночки щільно обступають бухту Гольфо дел Тігуліо, де сонно хилитаються десятки катерів, яхт та катамаранів. Короче, дольче віта.
Давньоримський історик та мандрівник Пліній Старший згадує поселення як Порт дельфінів. Гавань, що віддавна послуговувалась рибаками, згодом впала в око керовникам сусідньої Генуї. Однак більше, ніж тимчасовим притулком для величезної торговельної флотилії міста-держави не служила.
Втім, навіть не надто стратегічна бухта все ж потребувала певного захисту. Згадкою про це є Кастелло Браун: напіввілла-напівфортеця, зведена на одному з пагорбів на місці ще давньоримських укріплень.
Генуя, довгий час місто-держава, в усі роки мала чималий вплив на Портофіно. Містечко то продавали, то знову придбавали для якихось цілей. Однак насправді містечко нічого особливого з себе не уявляло аж до середини минулого століття.
Тоді рибалок остаточно вижили туристи. Втім, перші ледарі з’явились в Портофіно ще наприкінці XIX століття. Британським аристократам полюбились тутешні пейзажі. Пагорби почали забудовуватись віллами.
Головна площа містечка — П’ячетта, заставлена столиками ресторанів, переважно недешевих. Над площею видно дзвіницю церкви Сан-Мартіно, висвяченої ще в
Так от, десь в
Взагалі-то багаті та знамениті відвідували Портофіно ще до його гламурної слави. Річард Левине Серце релаксував у замку Брауна, середньовічний папа Григорій XI обзавівся тут дачкою. Гі де Мопассан присвячував Портофіно свої вірші, а Рубальдо Мерелло — свої картини.
Кілька милих деталей. Люки:
Номерні знаки та аншлаги.
Поштові скринькі.
І за курортним гламуром видно Італію.
Портофіно на картах Google. Дістатись до Портофіно можна суходолом, як це робили англійські аристократи. Чи морем, що прикольніше. Щогодини до містечка ходить катер з набережної Рапполло, про яке я колись ще розкажу.
З моїх італійських подорожей ще можна глянути пост про Венецію.
Бонус-трек. Клікабельна панорама Портофіно.
Коментарі