Гостролуччя. Без гамазею

Давайте будемо відвертими: православні церкви не є надто цікавими туристичними об’єктами. Костели — незвичні формами, синагоги й мечеті — взагалі екзотика. Ну а церкви — так вони ж он, поруч. Часто — малоцікаві, схожі одна на одну.

Зрештою, навіть для огляду не дуже зручні, храми як не як. Тим паче, що ортодоксальні конфесії, й особливо РПЦ не вітають ґав з фотоапаратами. Скоріше навіть навпаки — ганяють їх. Це вже не краєзнавчий туризм виходить, а екстрім.

Гостролуччя

І, тим не менше, храми — це в пересічному містечку може й єдина згадка про його історію. Їх будували на віки, часом на це навіть не сподіваючись. Змінювались навколишні ландшафти, будувались і перебудовувались поселення, змінювались їх назви. Ну а храми безмовними свідками й далі несуть свою службу. Чи навпаки, не несуть, знищені Богом або людьми.

(Несподіваний ліричний вступ покликаний компенсувати незначний обсяг наступної інформації).

Гостролуччя

Гостролуччя

Гостолуччя, як і навколишні містечка (та ж Баришівка, Березань, Яготин) мають не надто солідний вік. Край цей заселявся переселенцями з Правобережної України в XVI–XVII ст. Козацьке поселення на гострій луці річки Довгої відоме з 1590-го.

Згадкою про козацьке минуле села є руїни Троїцької церкви. Будували її на місці давнішого дерев’яного храму коштом одного з останніх полковників Переяславського полку Григорія Ігнатенка в 1780-х роках.

Гостролуччя

Гостролуччя

Після вигнання поляків козацька старшина наділила себе маєтностями. Ігнатенки мали чималі наділи на Переяславщині, а також володіли Баришівкою та навколишніми селами, зокрема і Гостролуччям. Реальний статус козацьких поміщиків Ігнатенків вже в XIX ст. красномовно доводить мелодраматична історія: вони домоглися, аби несанкціонований ними шлюб доньки було скасовано на найвищому, сенатському рівні.

На жаль, мені не вдалося знайти інформацію, чому нині церква є руїною. В Україні часто пусткою стоять залишки храмів інших релігій чи конфесій. А от православні церкви або були знищені вщент комуністами, або є діючими.

Гостролуччя

Гостролуччя

Скажімо, як класичний Свято-Миколаївський храм, що милує око в центрі села. Завдячуючи табличці при вході ми знаємо, що церкву будовано коштом поміщиків Лаузбергів. Освячено в 1836-му й навіть написано ким саме.

Гостролуччя

Гостролуччя

Гостролуччя

Цікавою особливістю храму є довга галерея, що поєднує власне церкву з дзвіницею. Подібні галереї іноді добудовували пізніше, як це було, скажімо, в Суботові.

Гостролуччя

Гостролуччя


Про посткріпацькі часи нагадує ще одна архітектурна пам’ятка Гостролуччя. Земська реформа 1864-го по суті запроваджувала на значній частині Російської імперії щось схоже на місцеве самоуправління. Само собою, що ні про яке маґдебурзьке право не йшлося, проте деякі сфери — освіта, охорона здоров’я, дороги — передавались, як би зараз сказали, «у відання регіонів».

Наприкінці XIX — початку XX століття почалося масове будівництво земських шкіл. Це були переважно безликі будівлі з мінімальними архітектурними прикрасами. Навчальний комплекс включав в себе учбові класи, бібліотеку, квартири для вчителів та господарчі приміщення.

Гостролуччя

Гостролуччя

Одна з таких шкіл відкрилася і в Гостролуччі. Тут навчалося десь з півтори сотні дітей. В ті роки це можна було вважати значним прогресом. Деякі земства почали навіть ставити питання про загальну початкову освіту.

В будівлі і зараз розміщується загальноосвітня школа.


Гостролуччя

Перелік пам’яток села містить також згадку про щось з цікавою назвою «гамазей». Правду кажучи, я вважав, що це такий старовинний магазин, автентичний бутік. Та виявилось, що то будівля для зберігання зерна чи типу того. Склад, одним словом.

Гостролуччя

І, як виявилось, дубовий гостролуцький гамазей, який донедавна справно служив, не так давно розібрали на дошки.

Гостролуччя на Google-картах. Село Баришівського району Київської області. Проїзд на автомобілі від Києва — 70 км (біля години дороги).


Переглянути більшу мапу

Гостролуччя

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.