Не ті Чернівці

Мало хто знає, але в сусідній з Буковиною Вінницькій області є свої Чернівці. Подільські Чернівці хоч і непорівняно менші (біля трьох тисяч мешканців), зате старші за свого іменитішого сусіда. Вперше про містечко згадується в 1392-му.

Селилися тут, на Мурафі (нижче за течією — легендарна Буша), люди прості, роботящі, чорні одним словом. А може назву свою Чернівців дістали від кольору тутешніх чорноземів.

Чернівці, костел святого Миколая

За свою довгу історію Чернівці побували в багатьох руках. Шляхтич татарського походження Білий Скіндер, котрий ґаздував тут в середині XVI ст., навіть перейменував містечко на Скіндерполь. Згодом, в 1595-му, поселення переходить до Замойських. Ті якраз скуповували Брацлавські маєтки в зубожілих власників.

Наступними господарями Чернівців стають найшляхетніші роди Яблоновських і Конєцпольських. Представник останніх, Станіслав-Ян Конєцпольський, виділяє кошти на будівництво доволі солідного костелу.

Чернівці, костел  святого Миколая

Чернівці, костел  святого Миколая

Чернівці, костел  святого Миколая

Судячи з усього дата фундації храму — 1640-й рік — є помилкою. Бо власником цих земель був не Станіслав Конєцпольський, відомий нам розкішним замком у Підгірцях, а його онук. Що, зрештою, ніякого значення для туриста не має.

За двісті років костел як мінімум раз серйозно перебудовували. Ну а в радянські часи його доля була схожа на долю більшості українських храмів. Громаді його повернули в 1989-му році, про що свідчить відповідна табличка на фасаді.

Чернівці, костел  святого Миколая

Чернівці, костел  святого Миколая

Селище може похвалитись ще однією, незвичною пам’яткою. Каплиця-ротонда Марії Магдалени служила за мавзолей Маньковських. Нічого більшого, крім того, що ця польська родина володіла тутешніми землями в першій половині XIX ст., сказати не можу.

Чернівці, каплиця-ротонда Марії Магдалени

Перед каплицею вціліли окремі надгробки старого польського цвинтаря.

Чернівці, польський цвинтар

Чернівці, польський  цвинтар

В другій половині XIX ст. загальна індустріалізація не обходить і подільській Чернівці. На заміну дідівському самогоноварінню приходить промислове винокуріння, спиртоочистка, що не могло не сприяти певному піднесенню містечка. Будуються також млини, один з яких є незфотографованою мною пам’яткою архітектури.

Довгий час Чернівці залишаються волосним центром. Лише за радянської влади, в 1923-му селище стає центром району свого імені. У 1960-х район ліквідують, але самому селищу надають почесне «звання» смт. Проте зміна статусу (плюс закриття спиртової промисловості) вганяють містечко в піке економічного занепаду.

Чернівці, автобусна  станція

Чернівці

(Зверніть увагу на Оксану з племені орків).

В 1990-му Чернівці знову стають райцентром. Судячи з усього — до найближчої реформи. От свіжа цитата, яка загалом характеризує економічну міць краю: в І кварталі 2010 року в районі зареєстровано дві юридичні та 31 фізична особа суб’єктів підприємницької діяльності, що на 1,5 % більше відповідного періоду минулого року.

Чернівці на Google-картах. Проїзд на автомобілі від Києва — 334 км (біля 5 годин дороги), від Вінниці — 122 км, від Чернівців (тих, що треба) — 226 км.


Переглянути більшу мапу

Чернівці, польський цвинтар

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.

Высокооплачиваемая работа для девушек
Работа для студентов. Поиск работы и сотрудников
work-dosug.ru