Мокрий Моквин
Так буває: ні поселення, ні якась тамтешня руїна не вартують і десяти хвилин оглядин, а матеріалу про них – на півенциклопедії. І навпаки: про розкішний (колись, само собою) палац інформації мізер.
Сів от покопати інтернет з приводу рівненського села Моквин. Геть випадково, рівно так само як це описує легендарна Блека, запримітив я крізь осінні дерева невеличкий костел.
Збудований він був не так вже і давно – років сто тому. Кошти виділив місцевий пан, Требуховський. Судячи з цього він мусив бути родичем заможних шляхтичів Валевських, яким Моквин дістався у спадок. Валевські (ми з вами зустрічали їх нещасну садибу в Гощі) ґаздували тут аж до 1939-го року. Ними були побудовані мануфактура, млин і головна місцева промислова гордість – паперова фабрика, яка нині випускає туалетний папір.
А до Валевських і їх корисної паперової фабрики непримітним селом володів шляхтичі Требуховські, Любомирські, Даниловичі, Семашки, Корецькі… Коротше кажучи, вам точно по барабану хто ще володів Моквином і навіщо. Зауважу лише, що перша згадка, а отже й дата заснування Моквина – 1564-й рік. Давніше село звалося Мокре: його в усі віки заливав Случ.
Цікаво, що той самий Требуховський фондував і побудову у Моквині православного храму, Свято-Михайлівську церкву. Люди мало не на руках переносили цеглу на місце її будівництва – кам’яного храму мешканці села не мали. А в 60-х роках XX ст. той храм підірвали. Причому змусили мешканців Моквина розбирати церкву знову на цеглу, яку використали на побудову лікарні.
Можна сказати, що мокрому селу взагалі не не надто щастило в цьому плані. Скажімо, серед мешканців популярний переказ про те, як давня кам’яна церква у присілку через якесь “страшне двіженіє” зникла без сліду в глибинах озера. За те його називають Безодним. Ще одна церква згоріла через пожежу 1904-го року.
Що залишилось від костелу – ви й самі бачите.
Моквин на Google-картах. Проїзд на автомобілі від Києва – 326 км (біля 4,5 годин дороги), від Рівного – 75 км. Поруч варто подивитись на храми і замок Корця, костел і палац у Великих Межирічах, руїни замку в Губкові, парк і незвичну вежу Зірного. Більше прочитати про Моквин можна тут або тут.
Коментарі