Чортків

Взагалі-то, Чортків не має до чортів ніякого стосунку. Так стверджує і Блека, в якої, як завжди, значно предметніша розповідь про пам’ятки цього міста. І саме завдяки їй я хотів відвідати це, переконаний, містичне місце.
Чортків

Центр з новою Ратушею і театром кіно “Мир”. Зі стіни театру суворий Ющенко чогось вимагав від пустої площі.

Театр – явно не долбі.

Судячи з усього, справи в міського бюджету не дуже, бо навіть муніципалітет надає послуги ксерокопіювання (там такі листочки на вікнах).

Махіна нового греко-католицького храму мені не сподобалась. Я давно маю теорію з приводу того, що всі собори є сотами, причому старі храми – соти першого покоління, ну а це, відповідно, 3G. Бо люди хочуть, так би мовити.

Споконвічна мрія бізнесменів з обласного центру “піти в народ” і розширятися на райцентри в Тернополі явно шкутильгає. Бо Чортків тільки за статистикою друге місто Тернопілля. За цифрами це 30 тисяч населення. Хіба стандартний набір розваг і мобільних салонів. Явно місцевого походження.

Найголовніше місце комерції – базар. В Чорткові він суміщений зі старою Ратушею, що тільки додає шарму.

Годинник на старій Ратуші зупинився давно. Базар цього дня також не працював.

Мешканці центру базарне життя можуть споглядати з балконів.

Чортків шанує своїх героїв, один з яких (Емінем) не факт, що тут був.

А другий своїм виглядом може спричинити серцевий напад в члена прогресивно-соціалістичної партії.

Туристів в Чорткові чекають.

Для них навіть готові влаштувати весільні обряди.

А “Лемківські гудаки” заспівають наживо.

Шкода, що потенційні можливості не надто востребувані. Зато є вічні цінності, наприклад, ряди баняків в сільпо.

Ну або стінгазета про чортківських мучеників-домініканців, до яких в гості їздять діти. Стінгазета нагадує стенд “Їх розшукує міліція”, який міліція любить встановлювати біля власного помешкання. Цей триптих – біля костелу.

До речі, костел святого Станіслава – споруда просто фантастична. Спорудили його напочатку XVII століття. За радянських часів дзвони переплавили, а в соборі був склад міндобрив. (Не розумію, чому комуністи облаштовували в центральних і величних спорудах такі дебільні за призначенням приміщення – овочебази, тубдиспансери, лісопилки і т.п. Може тому, що два музеї атеїзму на одне місто забагато?).

Є в Чорткові і дві дерев’яні церкви, обидві старовинні до неможливості. Успенська якось мені в око не впала, хоча вона і в центрі. А от Вознесенську бачив. Дуже, даруйте, гламурненько виглядає.

Бачив я і залишки замку. Ті, де зараз нафтобаза.

Неймовірно покрученою дорогою можна видертися нагору і поглянути на весь цей Чортків. Симпатично, скажіть?

Так що хочеться сюди приїжджати ще і ще.

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Один коментар

  1. ну взагалі якось не дуже…зараз місто трошки змінилося..а всі фотографії тут зроблені у гіршому напрямку..а є і кращі місця міста…а на цих знімках виглядає наче забите село..хоча насправді це не так.

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.