Чортків
Взагалі-то, Чортків не має до чортів ніякого стосунку. Так стверджує і Блека, в якої, як завжди, значно предметніша розповідь про пам’ятки цього міста. І саме завдяки їй я хотів відвідати це, переконаний, містичне місце.
Центр з новою Ратушею і театром кіно “Мир”. Зі стіни театру суворий Ющенко чогось вимагав від пустої площі.
Театр – явно не долбі.
Судячи з усього, справи в міського бюджету не дуже, бо навіть муніципалітет надає послуги ксерокопіювання (там такі листочки на вікнах).
Махіна нового греко-католицького храму мені не сподобалась. Я давно маю теорію з приводу того, що всі собори є сотами, причому старі храми – соти першого покоління, ну а це, відповідно, 3G. Бо люди хочуть, так би мовити.
Споконвічна мрія бізнесменів з обласного центру “піти в народ” і розширятися на райцентри в Тернополі явно шкутильгає. Бо Чортків тільки за статистикою друге місто Тернопілля. За цифрами це 30 тисяч населення. Хіба стандартний набір розваг і мобільних салонів. Явно місцевого походження.
Найголовніше місце комерції – базар. В Чорткові він суміщений зі старою Ратушею, що тільки додає шарму.
Годинник на старій Ратуші зупинився давно. Базар цього дня також не працював.
Мешканці центру базарне життя можуть споглядати з балконів.
Чортків шанує своїх героїв, один з яких (Емінем) не факт, що тут був.
А другий своїм виглядом може спричинити серцевий напад в члена прогресивно-соціалістичної партії.
Туристів в Чорткові чекають.
Для них навіть готові влаштувати весільні обряди.
А “Лемківські гудаки” заспівають наживо.
Шкода, що потенційні можливості не надто востребувані. Зато є вічні цінності, наприклад, ряди баняків в сільпо.
Ну або стінгазета про чортківських мучеників-домініканців, до яких в гості їздять діти. Стінгазета нагадує стенд “Їх розшукує міліція”, який міліція любить встановлювати біля власного помешкання. Цей триптих – біля костелу.
До речі, костел святого Станіслава – споруда просто фантастична. Спорудили його напочатку XVII століття. За радянських часів дзвони переплавили, а в соборі був склад міндобрив. (Не розумію, чому комуністи облаштовували в центральних і величних спорудах такі дебільні за призначенням приміщення – овочебази, тубдиспансери, лісопилки і т.п. Може тому, що два музеї атеїзму на одне місто забагато?).
Є в Чорткові і дві дерев’яні церкви, обидві старовинні до неможливості. Успенська якось мені в око не впала, хоча вона і в центрі. А от Вознесенську бачив. Дуже, даруйте, гламурненько виглядає.
Бачив я і залишки замку. Ті, де зараз нафтобаза.
Неймовірно покрученою дорогою можна видертися нагору і поглянути на весь цей Чортків. Симпатично, скажіть?
Так що хочеться сюди приїжджати ще і ще.
ну взагалі якось не дуже…зараз місто трошки змінилося..а всі фотографії тут зроблені у гіршому напрямку..а є і кращі місця міста…а на цих знімках виглядає наче забите село..хоча насправді це не так.