Копайгород
Насправді польський король Сигізмунд III повелів заснувати на Поділлі поселення з іншою назвою. Нове місто на березі притоки Дністра Немиї у 1624-му отримало назву Новогород. Його новим мешканцям було наказано “копати вали й городити”. Зрештою, прижилась народна назва – Копайгород.
Осадником міста був поміщик Лукаш Мясковський. Він добивається для свого міста Маґдебургії. За його ж кошт з 1624 по 1635-й будується костел Зіслання Святого Духа.
Вже за кілька років край охоплюють селянські повстання. Копайгородці у складі війська Максима Кривоноса не без ентузіазму штурмують центр свого староства, Бар. Подальший трагічний період української Руїни, а також турецька окупація очевидно що не сприяли особливому розвиткові містечка.
Та все ж не можна говорити і про занепад. В 1713-му будується спершу дерев’яна церква Різдва Богородиці, а для католицької громади Копайгород стає парафіяльним центром. В останні роки польського панування місто є і старостовим центром.
Після поділу Польщі і приєднання до Російської імперії Копайгород належить до Могилівського повіту новоутвореної Подільської губернії. Новими господарями містечка стають поміщики Сулятицькі. Їх коштом на місті старого парафіяльного костелу будується в 1798-му новий кам’яний храм. За радянської влади тут розташовується кінотеатр, але в 1991-му костел повернули громаді.
Православна церква в 1883-му також перебудовується у камені. Зістарілу дерев’яну споруду розібрали і навіть продали до сусіднього села. Таку невластиву українцям підприємливість можна пояснити відповідним сусідством.
Як і більшість подільських містечок, Копайгород на кінець XIX століття населяють переважно євреї. За переписом 1897-го з майже трьох тисяч його мешканців 1720 говорили на ідиш.
У складі радянської України аж до 1959-го містечко – районний центр спершу Могилівської округи, а потім – Вінницької області. Після перенесення райцентру до Бару екс-Новогород має статус селища міського типу.
Якщо вам навіщось потрібно знати де цей Копайгород, то ось він на Google-картах. Проїзд на автомобілі від Києва – 335 км (біля 4,5 годин дороги), від Вінниці – 75 км.
Це все, що я накопав про Копайгород. Місто, може й не надто старе, але точно культурне. Бо замість “йди на…” тут кажуть “копай город”!
Коментарі