Паризьке метро
Як і належить нормально розвинутій столиці (я не Київ маю на увазі) транспортна мережа Парижу створена людьми і для людей. Мешканці міста мають завжди кілька варіантів проїзду, причому таксі – далеко не кращий з них.
Це і велосипедна мережа V?lib’, традиційні для нас автобуси і трамваї (хоч трамвай наразі обслуговує околиці міста, влада Парижу активно будує плани щодо розбудови мережі і в напрямку центру). Моя ж невеличка розповідь – про метро.
Паризьке метро стало до ладу в 1900-му році, другим на континенті після Будапештського. Лінії прокладали неглибоко, прямо під вуличками. До 1920-го основна центральна мережа станцій була завершена.
Головна особливість метро Парижу – невелика відстань між його станціями. У центрі міста – до 500 метрів! Іноді, стоячи на станції можна в тунелі розгледіти платформи її сусідки.
Загальна чисельність станцій – біля 300, а протяжність ліній – понад 200 км. (Для порівняння протяжність ліній київського метро біля 60 км, на яких діє 46 станцій). Всі лінії позначені цифрочками й відповідними кольорами.
Химерне переплетення ліній лякає гостей міста. Проте варто розібратись у логіці цього павутиння, й усвідомлюєш, що нічого зручнішого ти ще не бачив. Принцип орієнтування дійсно простий: тобі треба знати, на якій лінії станція призначення, а також яка кінцева станція на цій лінії. Далі – за вказівниками!
Вхід до метро виглядає іноді як вхід до підземного міського туалету. Ніяких тобі помпезних надбудов чи вестибюлів. Модерновий дизайн конструкцій над входами, а також інтер’єри кількох станцій створив Гектор Гимар.
Аби увійти вам слід придбати квиток за 1,6 євро (10 квитків, а тим паче проїзний – дешевші). Квиток запихаєш до турнікету і вуаля. Квиток слід зберігати до кінця подорожі – іноді дорогою можуть траплятись ще турнікети, або й просто діє контроль.
Усередині все також максимально просто. Прямо на станціях встановлені торгові автомати, а на великих вузлах і взагалі працюють кафешки.
Значно глибше прокладено лінії міської електрички RER. Її почали будувати з 1960-х з метою зв’язати Париж з приміськими територіями. В результаті вийшло ще майже 600 км і 257 станцій.
Перегони і швидкість потягів більші, ніж у звичайному метро. Причому в межах міста для зручності ти можеш проїхатись по своєму ж квитку на поїзді електрички за звичайним тарифом. Цікаво, що поїзди іноді двоповерхові.
Натомість потяги у простому метро плентаються зі швидкістю кілометрів в 30-35. Вагончиків у потязі – від трьох до шести.
Цікаво, що перевозить цей метрополітен 1388 млн пасажирів на рік. Київський – лише 500 млн.
Коментарі