Дубно
Після небагатої на ресторани і нічні маркети Білорусі провінційне Дубно справляло ілюзію оази. Подорожуючим на вибір тут є одразу декілька готелів. Ми обрали невеличкий приватний готель Antique House (050-317-47-47), розташований прямо біля брами замку.
Інтер’єр відповідав виду з вікна.
Номерам, обладнаним кондиціонерами, модними санвузлами і тому подібним, бракувало хіба Берімора з вівсянкою.
До речі, це задоволення вартує від 200 до 300 грн. за добу, цілком адекватно.
Ранок видався на славу. Якраз для прогулянки Дубенським замком.
Замок доволі великий і… безтолковий. Служителі визнають, що з 300 приміщень, цілком придатних для розміщення експозицій, ними більш-менш використовуються 30. В підземелля навіть заселили розклоновану петербурзьку виставку знарядь для тортур, яку я бачив чи не в шосте. Деякі експонати так і волали про необхідність їх застосування до коханих клієнтів, щоб вони були здорові.
На внутрішньому подвір’ї замку – теплиця, гаражі, кузня, багато квітів і кілька гармат. У гармат за давньою традицією жерла залиті бетоном. Про всяк випадок, видно.
Про кутові вежі, зрештою як і про весь замок та й все Дубно, та й про всі інши замки, як завжди краще написане у Блекі. Раджу звернути увагу на легенду про Беатку.
Найвражаюче – це мури і рови. Бо гарно збереглися, а в комплекті з підземеллями могли б бути непоганим атракціоном. Шкода, що наразі атракціони в Дубнах лише в заїжджому ковбойському луна-парку.
То там, то тут на подвір’ї були сліди локальних реконструкцій. І це добре, звичайно. Хоча не думаю, що господарі замку уявляють, як нормально використати це багацтво.
Туристам в цьому плані полегше.
На виставку ікон ми не пішли. Обмежились тортурами.
Ну вот видите, как у вас все здорово!
Не знаю как, на съездить к вам было бы совсем не плохо.
Уши бы накрутить тем, кто на стенах пишет.
С годами мы будем походить друг на друга все меньше и меньше.