Чуфут-Кале

Єврейська фортеця – нічо так назва, еге ж? Загадкове і древнє печерне місто Криму. Повітряне місто. Столиця Кримського ханства. Подвійна фортеця. Місто мертвих…

Чуфут-Кале

Ким і коли точно було засновано Чуфут-Кале достеменно невідомо. Люди тут мешкали віддавна: кіммерійці, скіфи, алани, хазари, таври, ще бозна хто. Навіть готи сумували в околицях сучасного Бахчисарая ще в ті часи, коли готами називали давніх німців, а не чорномальованих диваків.

Цілком ймовірно, що десь в V-VI столітті тут була візантійська фортеця – кастрон. Називалась вона Фулли. Проте чи то була саме Чуфут-Кале?

Чуфут-Кале

У часи Київської Русі фортецею володіють половці або кипчаки, як їх ще називають. Місто тоді називають Кирк-Ор. Це означає чи то Сорок мужів, чи Сорок фортець, чи просто місто кирків.

Від тих, найдревніших часів до наших днів дожила Середня оборонна стіна. Місцями восьмиметрова заввишки й п’ятиметрова товщиною вона перерізає від краю до краю плато, на якому було розбудоване місто. Край неї задля захисту від тарану було прокопано рівчак.

Чуфут-Кале, серединні ворота

Як мінімум ровесником стіни (а може й старшим за неї) є вапняковий колодязь, знайдений не так давно біля південного краю міста. Зараз його облаштували як екскурсійний об’єкт вже знайомі нам хлопці з “Онікс-Тур” (вони ж утримують Мармурову печеру).

Чуфут-Кале, колодязь

Колодязь дещо прояснив питання водопостачання фортеці – адже природних джерел на її території немає. Мешканці збирали дощову воду, якось її переливали керамічними водогонами, але переважно – тягали віслюками з підніжжя.

Чуфут-Кале

Писемну згадку про сорок кримських фортець залишив монах Віллем Рубрук – Марко Поло свого часу. Арабський історик Абульфеда у 1321-му так описує Кирк-Ор:

Він розташований в країні ассів (алани). Його ім’я означає турецькою «сорок місць». Це укріплений, важкодоступний замок, він знаходиться на неприступній скелі. Вершина гори плоска, тут жителі країни ховаються в час небезпеки. Фортеця ця знаходиться в деякому віддаленні від моря. По сусідству підноситься велика гора Чатир-даг (Палат-гора). Її видно з кораблів, що пливуть уздовж побережжя.

Чуфут-Кале

гора Беш-Кош

Кирк-Ор у 1299-му успішно штурмує золотоординський генерал-губернатор Ногай. До середини XIV століття невеличке Киркорське князівство (невже народний артист України Філіп Киркоров має там якесь коріння?) стає повністю залежним від татарів.

Чуфут-Кале

Нові господарі поступово вижили старих. В місті квартирує військовий гарнізон. Задля підвищення обороноздатності й розширення меж фортеці будується Східна оборонна стіна (яка, певно, була капітально перебудована через двісті років).

Чуфут-Кале, східні ворота

З північного і південного краю у XVI столітті було зведено дві кутові вежі. Центральна вежа боронила ворота.

Чуфут-Кале, східні ворота

Цікавим є планування доріг: на останній метрах до фортеці вони розгорнуті так, аби гості мали фортечні стіни праворуч від себе. Це ускладнювало штурм – воїни ж тримали щити переважно лівою рукою.

Чуфут-Кале, південні ворота

Чуфут-Кале, південні ворота

До початку XV століття Крим стає все більш самостійним. Місцева знать, не без зовнішньої підтримки з боку Великого князівства Литовського, тлумиться між собою за право мати вже далеко не потужну Золоту Орду глибоко в носі.

Чуфут-Кале

Останньому правителю Орди – Тохтамиш-хану теж було не до Криму. Його права рука і зять, темник Єдигей зрадив господарю, через що у немилість потрапила й донька Тохтамиша – Джанике-ханим. Тохтамиш має за союзників литовців, певний час мешкає в Києві та палить Москву. Єдигей грає на боці Тимура, вбиває зрештою свого тестя та палить Київ.

З того всього дружина й донька опиняється у Кирк-Орі. Правителька мала неабиякий авторитет серед місцевого населення, особливо після хаджу до Мекки. З огляду на трагічну міжусобицю своїх родичів Джанике-ханим аж до своєї смерті сприяє все більшій автономії Криму.

Чуфут-Кале, мавзолей Джанике-ханим

Пряма спадкоємиця Чингізхана похована в Кирк-Орі в 1437-му році. За легендою вона особисто очолювала тисячний гарнізон фортеці й загинула під час її захисту.

Чуфут-Кале, мавзолей Джанике-ханим

Чуфут-Кале, мавзолей Джанике-ханим

Чуфут-Кале, мавзолей Джанике-ханим

Першим ханом Криму в 1441-му стає протеже Джанике-ханим Хаджи I Ґерай, кримський татарин, уродженець Литви, класичний сепаратист. Столицю нової держави хан облаштовує не на пересіченні торговельних шляхів, а у важкодоступному Кирк-Єрі. (Так відтоді називають місто).

Чуфут-Кале

По смерті першого хана його сини, як і нащадки руських князів, активно воюють за престол, почергово його обіймаючи. Нур-Девлета, котрий волів жити в Кафі (Феодосії) і Солдаї (Судаку) більше підтримує Золота Орда. Натомість за Менглі I Ґерая – місцева знать і османські султани.

Менглі-хан цілком справедливо визнає Кирк-Єр не надто зручним для столичних функцій містом. За його наказом неподалік від сусіднього Бахчисараю, в Саланчаку будується нова урядова резиденція – Девлет-Сарай. В результаті стара столиця залишається лише резервною фортецею, вигідною для утримання полонених. Також тут розташовувався державний монетний двір.

Чуфут-Кале

Чуфут-Кале

В XVII столітті в Кирк-Єрі мешкає біля трьох з половиною тисяч жителів. Повздовж кількох центральних, вирубаних у камені вулиць та на околицях стояло біля п’ятисот будинків. Чимало з них мали під собою печери, які використовувались переважно для господарчих цілей. Таке призначення отримали й південні печери, які первісно певно служили як монастир.

Чуфут-Кале, південні печери

Чуфут-Кале, південні печери

У кількох печерах було облаштовано тюрму, де перебувало й чимало vip-в’язнів. Посли Івана Грозного, воєвода Микола Потоцький, литовський посол Лез, руський стольник Андрій Ромодановський і боярин Василь Шереметьєв.

Московський воєвода опинився у полоні після поразки від польсько-татарського війська (про що я згадував під час прогулянки Чудновом).

Чуфут-Кале

Чуфут-Кале

Хан мучив мене, нікого так ніхто не мучить, які государеві люди у мурз, в аг і у чорних татар. Кайдани на мені більше півпуда. На двір з хати п’яді не бував я шість років і потребу всяку виконую в хаті; і від духу, і від нужі, і від тісноти більше оцинжав і зуби від цинги повипадалі, і від головних хвороб бачу мало, а від кайданів обезножив, та і в голоді.

Так згадував Шереметьєв про своє ув’язнення. Двадцять один рік (!) боярин перебував у полоні. За його визволення хан вимагав у якості викупу Казань чи Астрахань. Геть немічного старого викупила його родина за півроку до смерті.

Чуфут-Кале

(Не можу не згадати про дуже непогану стрічку “Важко бути богом”, яка тут знімалась наприкінці 1980-х).

кадр з фільму "Важко бути богом"

Більшість населення міста-фортеці після перенесення столиці складають караїми. Перші представники цього нині майже зниклого народу оселилися біля Кирк-Ора ще в середині XIV століття.

Чуфут-Кале

Тут слід нагадати, хто такі караїми. Факт перший, загальновідомий. Караїми – це тюркські іудеї. Факт другий. Караїми вважають себе нащадками хазарів, а не надто охоче – родичами євреїв. Факт третій. Священна книга караїмів зветься, перепрошую, Танах.

Чуфут-Кале

Факт четвертий. Окрім Криму умовно значущі караїмські громади залишились лише у кількох українських містах. Зокрема – в… Галичі. Причому з’явились там тюркські євреї ніби внаслідок підписання принизливої для короля Данила угоди з Батиєм (про що я розповідав під час мандрівки до Скали-Подільської).

Чуфут-Кале

За іншою ж версією до Литви та Західної України кілька сотень караїмських сімей пересилив князь Вітовт. Ще до Другої світової, скажімо, в Луцьку видавався караїмський часопис і діяла кенаса. На жаль, храм згорів у 1972-му (Галицьку кенасу знесли ще пізніше, в 1985-му).

Чуфут-Кале

Натомість аж дві кенаси XIV і XVIII століть непогано збереглися на Чуфут-Кале. Ця, що з колонами – давніша.

Чуфут-Кале, кенаса

Чуфут-Кале, кенаса

Чуфут-Кале, кенаса

Поруч – мала кенаса, яку використовували як повсякденний храм. Останній мешканець юдейської фортеці облаштував тут величезну бібліотеку давніх рукописів.

Чуфут-Кале, кенаса

Чуфут-Кале, кенаса

Газаном, себто священиком згорілої Луцької кенаси був уродженець Волині Авраам Фіркович. За іронією долі – він і став останнім мешканцем Чуфут-Кале.

Чуфут-Кале

Фіркович (1787-го р.н.) через якийсь конфлікт полишає Луцьк і вирушає у тривалі мандри. Вчений-богослов має на меті знайти якомога більше автентичних рукописів та будь-яких інших свідчень караїмської історії. Причому не просто так.

Авраам Самуілович все своє життя хотів довести, що його народ – лише названі родичі євреїв, а отже караїми не мають відповідати на рівні з євреями за розп’яття Христове. Настільки хотів, що дозволяв собі підправити деякі першоджерела!

Чуфут-Кале

До останніх своїх днів Фіркович (а прожив старий майже 90 років) працює й мешкає на Чуфут-Кале. Тут йому вдається знайти чи не найдавніший шматок Танаха. Значну частку знайденого (і місцями підробленого) богослов передав до бібліотеки Санкт-Петербурга.

Чуфут-Кале, будинок Фірковича

Чуфут-Кале

Після здобуття Криму Росією караїми полишають приречене місто. Чуфут-Кале стає чимось на кшталт атракції. Власне у такому статусі мертва фортеця перебуває й досі.

Тут побували Грибоєдов, Міцкевич, Жуковський, Горький, Рєпін, Толстой, Коцюбинський, Леся Українка і так далі. Для прийому імператорської родини в 1897-му навіть спорудили спеціальний гостьовий будинок, який за радянських часів розібрали на будматеріали.

Чуфут-Кале

Неподалік фортеці можна побачити залишки караїмського й мусульманського цвинтарів. Тут спочивають справжні господарі повітряного міста.

Чуфут-Кале, мусульманський цвинтар

Чуфут-Кале, мусульманський цвинтар

Чуфут-Кале на картах Google. Проїзд на автомобілі від Києва – 844 км (біля 11 годин дороги), від Сімферополя– 33 км.


Переглянути більшу мапу

Чуфут-Кале, долина

Бонус-трек.

Яса Чингіз-Хана

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.