Поїздка до Вірменії

Хоча гору Арарат через погану погоду я зміг побачив лише в останній день поїздки, та все ж це видовище вирішив виставити на самому початку.

Ноєвого Ковчега не розгледів, але це не применшило мого захоплення, оскільки гора мало не висить над містом, хоча й знаходиться на території Турції.

Якщо хтось не в курсі (себто, не пйе вірменський коньяк) – то Арарат складається з двох частин. Це ліва, менша:

А ось права, більша (на жаль, її вершечка через хмари не видно – він гострий):

Отже, подорож моя почалась з банального запитання в українського митника – а чьо це я лечу до Єревана через Відень. Чим мене трохи здивував, бо кагбе, яка різниця кудою і куди я лечу.

Аеропорт Відня потішив вайфаєм, смачною кавою та новими окулярами:

Сонечко над аеропортом не затримувалось

Приліт до Єревана ще більше мене вразив. Вже вірменський митник підозріло листав мого паспорта, намагаючись розвйазати для себе логічну заплутанку, яку не зміг розвйазати український митник. Довелось пояснити, що я натівський шпигун та отримував секретне завдання у Відні.

Хоча Єреван є містом з майже тритисячолітньою історією, в місті нічого цікавого я не знайшов. Багатовікові війни, пожежі, землетруси не зберегли нічого цікавого. Місто в нинішньому вигляді було збудоване в 20-х роках ХХ ст.

Місто має доволі різкі перепади висот.

Та й загалом вся Вірменія має серденю висоту над рівнем моря десь близько 1 км.

Любителі радянського кіно, певно, впізнають цих вірмен:

Вірменська мова, як виявилось, не далеко пішла від української:

але тут є чимало різноманітних мовних приколів. Зверніть увагу на останнє слово:

хоча Вірменія є найбільшим другом росії в цьому регіоні, але всі нові таблички робляться виключно англійською та вірменською мовами:

старі виглядають ось так:

Грузинів тут не люблять, бо вони кабге врагі росії, але у Вірменію добратись суходолом можна лише з Грузії або літаком. З сусідами Вірменії взагалі не дуже повезло. Всі 4 країни, які її оточують є недружніми (принаймні, в розумінні самих вірмен). З кожною з країн своя історія. Думаю, не треба пояснювати складність стосунків з Туреччиною, Азербайджаном, Іраном та Грузією. Хоча от з Грузією Вірменія стала просто заручником через конфлікт з Росією. Але це не заважає красуватись російському та грузинському прапорам поруч в обмінках:

прикольні ліхтарі та дерева:

в Єревані нерально велика кількість пунктів для ксерення. В одній зі станцій метро я побачив ось таке:

На жаль, міліціонер не дозволив сфоткати більше – але там десь з десяток будок, кожна з яких має по кілька ксероксів.

До речі, в єреванському метрополітені замість 5 вагонів їздить лише 2, бо мало пасажирів.

Вірмени дуже поважають своїх визначних осіб. Наприклад Хакоб Гюрян – художник. Його любить вся країна. Вхід на виставку робіт, які раніше не виставлялись (їх надали приватні колекціонери), коштував близько 20 грн, що для Вірменії немало, але народу було нереально багато. Доводилось навіть чекати під деякими картинами, поки народ розповзеться, щоб щось побачити:

Одна зі знаменитостей Вірменії – Юлія Тимошенко. Всі вірмени знають, що її батько вірменин, і цим, схоже, пишаються.

До приїзду у Вірменію я не знав, що ця країна першою в світі прийняла християнство як державну релігію. Ще в 302 р. н.е. В 6 ст. вірменська церква відокремилася від візантійської церкви і стала самостійною. Церква не визнає ніккейський собор, має чимало відмінностей з православною церквою, деякі схожості з католиками та масу своїх оригінальних нюансів, яких більше ніхто не має. Я не є експертом в цьому питанні, але якщо вам цікаво – погугліть, інформації предостатньо.

В самому Єревані церков всього кілька штук:

Я вирішив потрапити на службу до центрального собору, який збудований всього років 10 тому:

Церква мене вразила фантастичною акустикою, якої я ніколи ще в житті не чув. На жаль, зйомки фотоапаратом, який висить на животі не можуть передати звуку, від якого мурашки бігають по спині, і який ллється ще десь зо 2-3 секунди після того, як перестає співати отець:

Прикольна центральна ікона:

Свічки вставляють у пісок, який залитий водою:

Оскільки в місті нічого цікавого не знайшов, вирішив подивитись, що є в околицях. Благо, в радіусі 20-30 км. навколо Єревана є чимало цікавих місць. Поїздка на таксі до Гарні, а потім Герарда разом зі стоянками, парковками та розповідями самого таксиста :) коштуватимуть всього 20 євро.

По дорозі до Гарні побачив просто дивовижне видовище – сад в горах, а біля нього басейн:

Гарні – це колишня резиденція вірменських царів (з ІІІ ст. до н.е. до IV ст. н.е.). До цього тут була фортеця урартського царя Аргишти І. Тут дійсно гарні місця. Зберігся єдиний на території Вірменії храм епохи елінізма (всі інші в християнські часи зруйнували), зведений вірменським царем Трдатом Великим в І ст.н.е. До речі, Трдат відвідав Рим в 65-му році, де отримав свою корону з рук Нерона:

Храм дійсно вражає. Причому місце вибране просто шикарне.

За храмом різкий обрив:

А це хачкар – хрест-камінь:

Хачкари ви побачите біля будь-якої вірменської церкви. По них можна вивчати історію країни. Хачкари вирізблювали з каменя на честь великих подій та після смерті великих людей.

Після Гарні, до якого від Єревану кілометрів 20, направився до Герарда– це ще з десяток кілометрів в гори.

Герард – печерний монастир, який був заснований ще в IV ст. н.е. Вважають, нібито в цьому монастирі зберігався наконечник списа римського легіонера, яким той проштрихнув серце розпйатому Христові.

Центральна церква монастиря – лише частково висічена в горі:

Всі інші церкви, в тому числі дві усипальні вірменських царів знаходяться в печерах. Між всіма приміщеннями є купа ходів, сходів та тунелів

Знову хачкари:

Якийсь очкарік, в модних зараз у Вірменії червоних окулярах, потрапив випадково до кадру:

служба в храмі:

Потім я повернувся знову до Єревана, та пофоткав трохи самих єреванців, переважно єреванок.

Все у вас буде зашибісь

Взято тут.

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Один коментар

  1. Класная там природа, дома необычные

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.