Братислава і Відень

Ставив цього року перед собою мету побачити три нові країни. До Вірменії та Литви додалась Словаччина. Хоча всі три країни маленькі, та кожна з них по своєму прекрасна. Про Вірменію я писав ось тут.

Братислава – столиця Словаччини – невеличке (як для європейських столиць) затишне місто з населенням всього 400 тис. Окрім того – це ще й наймолодша столиця Євросоюзу, оскільки Словаччина відділилась від Чехословаччини в січні 1993 року


Старе місто в Братиславі невелике і затишне. Багато місць схожих на Львів, та на стару частину переважної більшості великих міст Австроугорської імперії

Музики тут талановиті, хоча не факт, що місцеві

Туристів багато з Німеччини, тому майже у всіх рестораціях меню як німецькою, так і англійською мовами

Але загалом туристів не так вже й багато, тому ви часто можете блукати вулицями самі

Ніколи раніше не помічав – на пам’ятниках розташовано багато металевих прутиків – певно, щоб голуби не сідали

Братислава має унікальне розташування. Місто дотикається до кордону двох суміжних держав – Угорщини та Австрії. Відстань між Віднем та Братиславою всього 60 км – це найменша відстань між європейськими столицями. На початку ХХ ст. між двома містами було навіть трамвайне сполучення!

Братиславу заснували ще за 200 р. до н.е. кельтські племена, потім місто належало до Римської імперії

Місто була столицею Угорського королівства майже 250 років: з 1536 по 1783.

Вигляд на королівський замок:

Цікава річ – в старій частині міста ви ніде не побачите яскравої реклами. Навіть логотип кокаколи – чорний на світло-сірому тлі.

Місцева туристична атракція – ресторан UFO, який є частиною моста збудованого ще за соціалістичної епохи. Це найдорожчий ресторан міста з хорошим оглядовим майданчиком

Що цікаво, нинішнє ім’я – Братислава – отримала лише в 1919 році. А до цього називалось Пресбург.

Місцеві власники кав’ярень не приховують свою нелюбов до старої назви міста

Фотограф-любитель, що придбав новий обйектив за 2 зарплати

Є тут і свої чудіки.. От один з них вирішив створити нову країну:

Це, певно, одне з найкращих місць в місті. Майданчик над Дунаєм, в межах міського палацу, куди трохи незручно доходити, але це убезпечує вас від туристів. Можна спокійно посидіти та почитати книги. До речі, за лісом, який розкинувся на протилежному березі, вже починається Угорщина.

Мегателевізійна вишка. А перед нею монумент “воіну освободітєлю”. Такі СРСР ставив у всіх країнах соцтабору, і не тільки:

Вид на місто з королівського палацу

Словаччина виробляє найбільше в світі автомобілів в розрахунку на душу населення. Труби за Братиславою – частина автопрому:

Місцева Троєщина:

Найстаріший словацький міст через Дунай постійно називали в честь когось з правителів (спершу австроугорські, потім чехословацькі, потім радянські, потім знову чехословацькі). Після здобуття незалежності вирішили міст назвати “Старий міст” – щоб не провокувати прийдешні покоління

мєсний чувак:

Сковорода чимало прожив у Братиславі:

В “старому місті” бачив ТРИ бібліотеки. Старе місто за площею менше за київський Поділ

Якщо ви потрапите до Братислави – раджу скористатись можливістю на день-другий заїхати до Відня. Швидкохідний катамаран (до 70 км/год), потіжність 2000 кінських сил – всього за півтори години довезе вас з центру Братислави у центр Відня.

Вартість поїздки 15 євро (30 – в обидва кінці). Дуже зручний і комфортабельний човен – в середині виглядає як бізнесклас літака. Ну а по дорозі ви побачите багато цікавинок на берегах Дунаю.

На підйізді до Відня побачив кілька десятків хатинок. Біля кожної з них підвішена сітка. Так і не зрозумів що це. Розвага для туристів з ловлі риби?

У Відні не був вже кілька років (якщо не рахувати пересадки у віденському аеропорту).

Криві будинки Відня:

Потрапив навіть на службу в Штефан Домі

Коні витісняють таксі з центра Відня

Затишний дворик за квартал від самісінького центра:

Класний золотий бриль:

Францисканцям 800 років!

їхній храм (мій улюблений):

Голови відтинали навіть на барильєфах:

В честь 800-літнього ювілею пускають навіть подивитись ззаду на алтар та побачити як там все організовано для створення відчуття перспективи

Мощі сві.Іларіона:

Труни в підземеллях:

міський парк Відня

Совйетус солдатус.

Відень радянські війська взяли в квітні 45-го, а ось цей пам’ятник стояв вже в серпні. Єдине що віденці пофарбували в золото йому щит та каску, а потім посилили потужність фонтана (він діє ще з початку ХХ ст.) – роблячи все можливе, щоб зменшити негативний вплив цього архітектурного чуда на навколишні будівлі.

Двоногі русалки виглядають більш олюдненими

Бельведер

До можливого захоплення турками Відня місцеві жителі готувались заздалегідь і збудували навіть два мінарети :)

Потрапив цього разу я на місцевий базарчик, розташований майже в центрі Відня

Скоштував навіть Штурм (молоде, недоброжене вино) – місцевий делікатес:

Опалення в церквах:

Якесь неканонічне зображення Ісуса, але симпатичне:

Лісоруб?

Місцевий клоун

Додому летів я через Прагу. Пересадка 5 годин. Гріх не з’їздити на каву до Праги:

Купив нові окуляри фірми Пейнтбраш:

Побачив церкву перебудовану під готель:

Як завжди, втішився вмінню чехів підбирати слова. Ну хіба не прекрасно назвати “багаж” заважєлкою :)

Взято тут.

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.