Качанівка. Частина остання

, у якій ми зустрінемо Гоголя, відкопаємо романтичні руїни й облаштуємо в маєтку тубдиспансер і національний заповідник. Частина перша була раніше.

Качанівка

В 1854-му році новим власником маєтку стає Василь Тарновський, двоюрідний племінник Григорія Тарновського. Період його ґаздування (як і його сина, також Василя) вважається “золотим” для Качанівки.

Василь Тарновський (старший)Василь Тарновський (молодший)

Тарновські були на короткій нозі з найвидатнішими діячами того часу. Для гостей, за тодішньою модою, був заведений альбом (нині зберігається в музеї), у якому залишено понад 600 автографів. Та яких! Гоголь і Шевченко, Рєпін і Врубель, Ге і Жемчужников, Глінка і Гулак-Артемовський, Костомаров і Лазаревський, Куліш і Яворницький, брати Маковські, Скоропадські, Милорадовичі, Галагани, Кочубеї…

Качанівка, палац

З Миколою Гоголем старший Тарновський товаришував ще з Ніжинської гімназії. “Я давно не видался с тобою; должно думать, что все таков, как прежде, хотя ленив, нестерпимо ленив”, — це з листа Миколи Васильовича. А от з іншого:

А что, как твоя женитьба? А я собираюсь крестить маленького крикуна-козленка, который имеет от тебя быть. Пожалуйста, уведоми меня, когда будут крестины.

Качанівка, палац

Качанівка, палац

Ожидаем Гоголя, он был уже у нас два раза, а теперь будет опять, ехавши в Одессу. Он друг папин, они вместе воспитывались. Ты верно знаешь, что Гоголь – известный писатель. Помнишь ли ты его сочинение Тараса Бульбу и Ссору Ивана Ивановича с Иваном Никифоровичем. Помнишь, как ты смеялся, когда папа читал Ивана Иван[овича]. Он и теперь читал нам свое сочинение, которым мы восхищались, писала синові Людмила Тарновська.

Качанівка, картина

Ще один vip-гість художник Ілля Рєпін. Його цікавила знаменита колекція українських старожитностей. Багато предметів з неї, як і самого Василя Тарновського (молодшого) можна побачити на полотні “Запорожці пишуть листа турецькому султану”. (Ілля Юхимович взагалі цю картину населив своїми сучасниками: у ролях козаків історик Яворницький, письменник Гіляровський, київський генерал-губернатор Драгоманов).

Качанівка, Микола Ге

(Голова, як і написано, не Рєпіна, а Миколи Ґе, правда. Зате Ґе також художник і також тут бував!)

Качанівка, палац

Тарновські були маніакальними колекціонерами. Особливо молодший. Причому настільки, що це зрештою підмиє фінансовий фундамент родини. Та про це згодом. Ще Григорієм Тарновським було зібрано в в Качанівці велику картинну галерею, в яку входили, зокрема, твори Ван Дейка, Брюллова, Кіпренського, Айвазовського та інших відомих живописців.

Качанівка, картина

Качанівка, картина

Поміщики зібрали й величезну шевченківську колекцію, початок якій поклала куплена в молодого художника “Катерина”. А на початок XX століття зібрання налічувало вже майже вісім сотень предметів. Тут і автографи його — листи і твори, і щоденник його, писаний російською й повністю ще не надрукований, і папери — його і ті, що його стосуються, і списки творів Кобзаря, і малюнки, гравюри, як на сюжети з його творів, так і ті, що стосуються його особи. А далі — його погруддя, маски й численні зображення як олійними фарбами, так і іншими способами; тут речі його власні, і речі, що стосуються його… Тут багатюща колекція художніх творів Т.Шевченка, мальованих і до заслання, і під час заслання, і після нього.

Колекція старожитностей, яка так сподобалась Рєпіну, була найбільшим надбанням Тарновських. Оце, скажімо, козацька скриня.

Качанівка, козацька скриня

А були ще ікони, хрести, хоругви, луки, піки, шаблі, гармати, рушниці. Булава Богдана Хмельницького, годинник Григорія Сковороди, срібні ложки Мазепи й Скоропадського. Багато з цих предметів Василь Тарновський розшуковував особисто, вимінював, випрошував чи купував десь на глухих хуторах чи в сусідів-поміщиків.

От як виглядав його робочий кабінет – Віктор Андрійович мав би вдавитись від заздрощів.

Качанівка, кабінет Тарновського

Зібрання Тарновських оцінювали в 300-400 тисяч карбованців. Для порівняння увесь маєток з палацом, іншими будівлями, парком загальною площею в 700 га тоді ж оцінили в мільйон!

До речі про парк. Він також був об’єктом пристрасті Тарновських. Всі доріжки в ньому, як прямі, так і бокові-поперечні були вирівняні, усипані піском і з обох боків обсаджені низькорослими декоративними рослинами. Впадала в око і та велика сила троянд розкішних, які були висаджені в одну лінію перед палацом.

Качанівка, парк

Качанівка, парк

З доріжками й клумбами в наші дні, як ви бачите, є нюанси. Проте парк залишається пам’яткою мистецтва. Більше ста гектарів території займають стави. Найбільший називають Майорським.

Качанівка, парк

Качанівка, парк

Цікаво виглядають так звані “романтичні руїни”. Розказують, що старший Тарновський навіть організував мало не археологічну експедицію, аби дослідити буцімто залишки замку. Однак руїни виявились парковою спорудою, зведеною тут на втіху ще графа Румянцева.

Качанівка, парк

Качанівка, парк

В парку досі нараховують біля 50 порід дерев, у тому числі екзотичні бархат амурський, лох вузьколистий, птелея, катальпа. На жаль, виявилось, що до відвідин Качанівки я не знав, як виглядає справжній лох. Натомість побачив тут улюблений дуб Олександра Довженка.

Качанівка, парк

Качанівка, парк

Безумовно, всі ці облаштування (у тому числі й ландшафтні, які підкосили фінансову міць власника сусіднього Тростянця) ставали в копієчку. Василь Васильович славився і як меценат. Він видавав гроші на пам’ятники, бібліотеки, на науку, на митців, на впорядкування могили Шевченка і так далі. Є цій щедрості й оригінальне пояснення – Тарновський-молодший мріяв стати… гетьманом України.

Качанівка, палац

Та навіть великі статки мають властивість вичерпуватись. Збіднілий меценат вимушений продати маєток в 1897-му році іншому меценату – цукрозаводчику з Слобожанщини Павлу Харитоненку.

Качанівка, водонапірна вежа

Новий і заможний власник перебудовує палац, проводить електрику й телефон, добудовує садибні будівлі. Буквально в кількох кілометрах працював (і досі працює) один з цукрових заводів магната. Качанівка увійшла в епоху капіталізму.

Цукровий завод

Качанівка

Ну а Тарновський передав всю свою колекцію губернській земській управі.

Складений мною впродовж усього мого життя музей місцевих старожитностей я хотів би, для надійного збереження їх, передати у власність і завідування Чернігівському губернському земству з тим, щоб він знаходився в старовинному будинку над Десною, за собором, і був відкритий для огляду його публікою…

Земство приймає дар, виділяє кошти на облаштування музею, тим більше, що смертельно хворий власник заповідає колекцію “без права відчуження і переміщення їх із міста Чернігова, з тим, щоб музей називався моїм ім’ям”.

Музей з того часу грабували, колекцію відчужували, переміщували, а також дерибанили, нищили. Але частина зібрання вціліла і музей називають іменем Тарновського.

Качанівка, палац

Що ж до Качанівки, то Харитоненко передає її своїй доньці, Олені. Часто розказують про дуель між чоловіком Олени – князем Урусовим і її коханцем бароном Олівом. Дуель відбувалась прямо тут, під стінами Георгіївської церкви.

Качанівка

Після революції маєток націоналізують. Оліви-Харитоненки, як і нащадки Тарнавського емігрують до Європи. А в Качанівці облаштовують дитячу комуну. Нові власники активно нищать інтер’єри та паркові прикраси. Це – єдина вціліла скульптура, що сумує в Інтимному скверику.

Качанівка, паркова скульптура Осінь

Пізніше в Качанівці діє туберкульозна лікарня, шпиталь.

Качанівка, господарські будівлі

Качанівка, господарські будівлі

Окремі палацові приміщення навіть після реставрації зберегли лікарняний дух.

Качанівка, палац

В наші дні маєток в Качанівці – Національний заповідник. Окрім звичайної екскурсійної програми тут можна заночувати в невеличкому й доволі облізлому готельчику. Можна навіть посмажити шашлик чи поставити палатку – лише продукти треба брати з тобою.

Качанівка

Попри всі лихоліття, до наших днів з трьох дюжин будівель збереглася половина. Непогано відреставрований палац, наскільки дозволяло фінансування – відтворені інтер’єри. Та що велкам!

Качанівка, палац

Качанівка на МЕТА-картах. Проїзд на автомобілі від Києва – 198 км (біля 3-х годин дороги), від Прилук– 52 км. Неподалік варто подивитись на Тростянецький дендропарк, палац у Сокиринцях, храми Ічні і Прилук.


Переглянути більшу мапу

Качанівка

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Один коментар

  1. Поразительно, какие красивые места.

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.