Хотин

Хотин – місто, що має більш ніж 1000-літню історію, чомусь завжди залишається поза увагою туристів. Так, всі оглядають найфотогенічнішу в Україні фортецю, а через саме місто проїжджають транзитом, не звертаючи уваги на міські пам’ятки. А вони тут є. І їх достатньо багато.

Перша пам’ятка – один з найстаріших храмів Хотинщини: Миколаївська церква, що датується XV століттям (вул.Кутузова, 29). Повз нього проїжджають усі туристи, що їдуть до Хотинської фортеці з боку Кам’янця. В народі церква називається «Красною». Ця церква належить до рідкісних храмів, що своїм походженням сягають традиції Афонського центру християнських монастирів.

За Турецьким мостом дорога до фортеці повертає ліворуч, а ми пройдемо прямо, а потім праворуч нагору, щоб оглянути велику триповерхову будівлю старої хотинської синагоги. Синагога очевидно збудована у другій половині ХІХ століття. Принаймні, згідно перепису населення 1897 році єврейська божниця в Хотині вже існувала. Крім неї у місті нараховувалося 16 єврейських молитовник будинків. А вже у 1940 році в Хотині з населенням 7 тисяч мешканців було 20 синагог!

Сьогодні колишня синагога – звичайний житловий будинок, про єврейське минуле якого нагадує декоративна ліпнина по кутах будівлі. Доречи, буд валю хотинської синагоги добре видно з протилежного берегу Дністра (ось там в центрі світлини на задньому плані):

Основна частина архітектурних і історичних пам’яток згрупувалося у центрі міста навколо перехрестя вулиць Олімпійської та Незалежності. Тут розташовано невеликий сквер з пам’ятником героям Хотинського повстання. В січні 1919 року на Хотинщині спалахнуло антирумунське повстання, під час якого влада в більш сел перейшла до рук Хотинської Директорії на чолі з Й. І. Волошенком-Мардар’євим. Протягом 10 днів учасники Хотинською повстання вели запеклі бої з румунськими військами маючи на меті вигнання румунів з свого краю. Повстання було подавлено румунами 1 лютого. Того дня румунські королівські війська вчинили рас праву над хотинчанами, розстрілюючи щодня близько сотні людей у стінах хотинської фортеці.

В дорадянський домінантою площі був римо-католицький костьол, зведений в середині ХІХ століття. Сьогодні на його місті розташована будівля готелю «Олімп».
Якщо їхати до центру Хотина збоку Кам’янця, що не доїжджаючи до вже знайомого нам перехрестя, побачимо ліворуч одноповерхову будівлю колишньою вілли адвоката (1930 рік). Як на мене, ця будівля найбільше з усіх милує око подорожуючого. Її архітектура для румунського періоду виявляється більш ніж незвичайною: чотирьохскатний черепичний дах з двома заломами (другий – ну дуже маленький) та галерея з колонами.

Нажаль, крони дерев не дають можливість відобразити пам’ятку у всій красі. Нічого не поробиш: Хотин – ну дуже зелене місто.

Це стосується й наступних пам’яток, які, нажаль, можна покласти на фото лише частинами. Таких будівель багато на вул. Незалежності. В першій з них, колишній віллі 30-х років ХХ століття (вул.Незалежності, 52) сьогодні розташувалася Хотинська міська рада.

Праворуч – адміністративний будинок кінця ХІХ століття, де у 1919 році був розташований штаб Хотинської Директорії під час анти румунського повстання.

На протилежному боці вулиці – ще дві старих споруди: палац Шабельмана (середина ХІХ століття) та будинок банку (початок ХХ століття). В колишньому палаці сьогодні розташувався районний відділ внутрішніх справ Хотинського району.

Найцікавішою спорудою на вулиці Незалежності є будівля колишнього міського театру (1934 рік). В наш час у двоповерховій будівлі під червоним черепичним дахом знаходиться будинок дітей та учнівської молоді (вул.Незалежності, 42).

Перед будинком театру незрозуміло що робіть головний комуніст ХІХ століття Карм Маркс. Напевне, він має певне відношення до Хотина, але яке саме, не маю поняття :)

Декілька архітектурних пам’яток можна побачити на паралельній вулиці, що має назву Свято-Покровська – по назві церкви, що розташувалася тут. Кам’яна Покровська церква зведена протягом 1867 – 1868 років.

Навколо церкви розташувався центральний парк міста. Праворуч від церкви – маленький одноповерховий будинок з кованими залізними воротами, який був побудований у 1868 році як будинок притчу. Зараз будівлю займає Хотинський історико-краєзнавчий музей.

На протилежному боці парку привертає увагу одноповерхова будівля колишнього суду (кінець ХІХ століття). Її, як і палац Шабельмана, окупували органи внутрішніх справ.

Ще одна достатньо оригінальна будівля на Свято-Покровській – колишній торгівельний будинок. В реєстрі місцевих пам’яток зазначається дата побудови – XVII століття. Віриться с трудом.

Забудова початку ХХ століття збереглася на південь від центру у районі, що має назву Магала. Будинок Поліщуків (вул. Дудниченка, 32) – типовий представник архітектури цього кварталу.

В старому будинку напроти розташувалася художня школа:

І на завершення все ж трохи фортеці…

Взято тут.


Переглянути більшу мапу

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Один коментар

  1. Я там був. Місто в жахливому стані. Брудне… Фортеця сподобалась!!! Правда теж потребує реставрації.

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.