Миргород. Частина 1: місто

Не знаю, в чому секрет Миргорода, але це затишне містечко на Полтавщині тягне до себе як магніт. Останнього разу був тут у 1991-му під час серпневого путчу… І ось зараз опісля 18 років з’явилася нагода відвідати місто, про яке вже давно мріяв.

Миргород є одним з найдавніших поселень Лівобережній Україні. Місто було засновано орієнтовно у ХII – ХIII століттях, як сторожовий пункт східної окраїни Київської Русі. Він був зручним місцем для ведення мирних переговорів між сусідніми народами і племенами. Звідси і давня назва – Миргород.

Історія Миргорода тісно пов’язана з становленням українського козацтва. З 1649 року місто — адміністративний центр Миргородського козацького полку. Миргородські козаки брали активну участь у визвольній боротьбі українського народу під проводом Богдана Хмельницького. З літературних джерел відомо, що миргородці брали активну участь у селянсько-козацькому постанні 1638 року проти польської шляхти під проводом гетьмана Якова Остряниці.

Опускаючи подальшу історію Миргорода, пов’язану з перебуванням у складі Російської імперії, перейдемо відразу до архітектурних пам’яток містах тут, як на мене, достатньо багато для звичайного провінційного містечка Наддніпрянщини.

Центр міста частково зберіг стару забудову кінця XІХ – початку ХХ століття. Найімпозантнішою будівлею центра міста та домінантою центральної вулиці, яка справедливо носить назву на честь Миколи Гоголя, є колишній будинок міської Думи. Якщо хочете, то Ратуша :)

Побудований будинок у 1912 році і знаходиться за адресою вул.. Гоголя, 120. В наші дні тут розташувалася Миргородська районна державна адміністрація.

На протилежному від «ратуші» березі річки Хорол зберігся цілий осередок культурного життя міста кінця XІХ – початку ХХ століття, якій являє собою цілісний комплекс архітектурних споруд цього періоду.

Найстарішою з будівель комплексу є колишня художньо-промислова школа, збудована у 1896 році (вул. Гоголя, 146).

Сьогодні тут розташований перший корпус державного керамічного технікуму ім. М.В. Гоголя. Миргородський державний керамічний технікум імені Миколи Гоголя є визнаним на всю Україну центром художньої кераміки.

Від початку заснування у школі викладав визначний український художник, етнограф та борець за українській стиль у «малоросійській» архітектурі Опанас Сластіон:

Будинок дворянського зібрання, що знаходиться поруч за адресою вул. Грекова 5, збудований у 1909 році:

У 2002 році проведено ремонт будівлі. За часів Незалежності тут розташувалося приміщення Центру естетичного виховання:

Мені вдалося проникнути всередину будівлі. На жаль, майже нічого зі старих часів там не збереглося. Хіба що віконні пройми в актовій залі (вікна були замуровані). Кажуть, що в цьому залі виступало багато знаменитостей від співака Івана Козловського до екс-президента Леоніда Кучми:

Напроти будинку дворянського зібрання знаходиться будівля, що старша лише на 1 рік. Це – приміщення середньої школи № 1 ім. Панаса Мирного (вул. Гоголя, 173/1):

Починаючі з 1910 року тут розташовувалася чоловіча земська гімназія:

Будинок-садиба ж самого Панаса Мирного знаходилася поруч біла мосту через Хорол. Садиба не збереглася, а на її місці встановлено пам’ятний знак:

Поруч – пам’ятник Кобзарю:

В цьому кварталі збереглося ще кілька старовинних будинків:

А що це таке – не знаю. Хотілося б вірити, що це – башта замку, але скоріше за все – це звичайно водонапірна вежа. Але ж яка!

Повернемося на протилежний берег Хоролу, де розташована курортна частина Миргороду. До речі, Хорол:

В цій частині міста теж є на що подивитися. Проте з глибоким болем у серці вимушений констатувати, що найцікавіша споруда старого Миргорода – будинок водолікарні, збудований у 1914 – 1917 роках за проектом полтавського інженера Зубова й місцевого лікаря Гаушинского за ескізами художника Стастіона, не зберігся:

Шедевр українського дерев’яного модерну був зруйнований у 80-ті роки минулого століття. Довго обіцяли його відтворення. Пару років тому, нарешті, «відновили». Краще б не відновлювали взагалі…

Але все ж таки принаймні одна дерев’яна споруда у Миргороді збереглася. Це – дерев’яна Іоано-Богословська, датована 1912 роком:

Церква розташована на березі Хоролу у мікрорайоні Личанка по вулиці Єрківській.

Місце розташування церкви ну дуууууууже мальовниче:

Поруч у сквері – пам’ятник жертвам Голодомору:

Продовження.

Взято тут.


Переглянути більшу мапу

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.

Турецкий детский трикотаж оптом украина
Бельевой трикотаж. Мужской, женский и детский трикотаж
glav-opt.ru