Тростянецький дендропарк

Нащадок гетьманського роду Іван Скоропадський військову службу не любив. Відмучившись сім років в юнкерах-гусарах, він тікає на цивільні хліба. Поміщик, нащадок заможних батьків, Скоропадський не має потреби служити. Справжньою і головною справою його життя стає створення унікального парку.

Дендропарк Тростянець

Іван Миколайович успадковує кілька тисяч десятин землі у Полтавській і Чернігівській губерніях. У Тростянці, одному з власних сіл, Скоропадський вирішує збудувати власну садибу з парком. Тростянець було вибрано з огляду на його віддалене від інших поселень розташування, цікавий рельєф і родючий чорнозем.

Дендропарк Тростянець

Дерев’яний палац з баштами з прибудовами, господарськими й гостьовими флігелями, будується в Тростянці в 1833-му році. На струмку зводиться гребля, навколишні заболочені балки поглиблюються, завдяки чому утворюється Великий став завширшки метрів в 100 і довжиною понад кілометр.

Дендропарк Тростянець

Наступного року берегами ставка на 20 десятинах землі висаджуються ялини, тополі, берези, клени, дуби, липи. Цікаво, що більшість тих дерев загинули, що навело Скоропадського на думку про створення власного розсадника.

Дендропарк Тростянець

Хобі Скоропадського не поділяє його дружина – Єлизавета Тарновська, родичка власників паркового маєтку в Качанівці, про який я ще розкажу. Жінка не бажає згубити молоді літа в селі й приїздить сюди лише на літо. Це не завадило подружжю народити трьох дітей і за десять років успішно розлучитись.

Дендропарк Тростянець, Іван Скоропадський

З такого щастя Скоропадський ще більше віддається паркобудівництву. Щороку до території додаються нові ділянки в десять і більше десятин. З різних усюдів завозяться саджанці. До розробки проекту запрошуються садовники з імператорського Петербургу.

Дендропарк Тростянець

У 1857-му Іван Миколайович відвідує Францію, де побував у парку Джеймса Ротшильда. Створений у вікторіанському стилі палацовий комплекс у містечку Фер’є справляє на Скоропадського незабутнє враження. Особливе захоплення викликає штучний рельєф. Гетьманський нащадок негайно вирішує збудувати щось подібне.

Дендропарк Тростянець

Дендропарк Тростянець

Парк починає будуватися й угору. Біля ставу викопуються ями, які стануть згодом двома ставочками. Земля з тих ям йтиме на створення рельєфу.

Дендропарк Тростянець, лебединий став

Скоропадський звертається до різних фахівців і навіть самостійно проектує свою міні-Швейцарію. Упродовж 20 років по всьому парку насипають гори, для чого часто доводиться викорчовувати ранішні посадки.

Дендропарк Тростянець

Проект горонасипання зжер понад 100 тисяч карбованців! Висота окремих, насипаних вручну пагорбів сягала 35 метрів. Гірки обсаджували деревами і кущами. Одна з ущелин повністю відтворює швейцарський пейзаж.

Дендропарк Тростянець, Швейцарська ущелина

Увага до парку якось не заважає Івану Миколайовичу вести громадську і просвітницьку роботу. Він очолює дворянство Полтавської губернії, Прилуцьку повітову училищну разу. В 1867-му Скоропадський засновує вчительський пансіон. А в своєму маєтку Іван Миколайович облаштовує фактично культурний центр. Зрештою, цю ж моду наслідували і власники сусідніх Сокиринців й Качанівки.

Дендропарк Тростянець, половецька баба

У 80-х роках XIX ст. Скоропадський зменшує масштаби перетворень. Більше уваги починає приділятися розведенню рідкісних дерев. За кілька років до смерті Іван Миколайович замовляє та встановлює у своєму улюбленому парку мармуровий пам’ятник з от таким написом.

Любезный прохожій! Садъ, вь котором ты гуляешь, посаженъ мною; он служилъ мнъ утъшеніемъ въ моей жизни. Если ты замьтишь безпорядокъ, ведущй къ уничтоженію его, то скажи объ зтомъ хозяину: ты сдълаешь доброе дъло.

В 1887-му році Скоропадського поховали. У створеному ним парку.

Дендропарк Тростянець

Маєток успадковує онук Скоропадського, якому, як і його предку судиться стати ще одним гетьманом України. Цього разу Останнім.

Павло Скоропадський провів у Тростянці свої дитячі роки. Проте на відміну від діда, Павла Петровича цікавили не дендрологічні, а значно масштабніші справи. Парк не зазнає змін аж до 1918-го року.

Дендропарк Тростянець

Тоді на революційній хвили палять садибу-палац, а в парку влаштовують тваринницький радгосп. Лише в 1951-му році дендропарк передають до Академії наук УРСР.

Дендропарк Тростянець

В наші дні парк доступний для відвідування. Причому за геть символічні гроші. Якщо ви, звісно, не плануєте випасати худобу, рубати дерева й пошкоджувати мурашники.

Дендропарк Тростянець

Дендропарк Тростянець, схема

Між іншим, тут же, в Тростянці, можна і зупинитись на відпочинок.

Тростянець на МЕТА-картах. Проїзд на автомобілі від Києва – 213 км (біля 3-х годин дороги), від Прилук– 42 км. Неподалік варто подивитись на палац з парком в Качанівці, палац у Сокиринцях, храми Ічні і Прилук.


Переглянути більшу мапу

Тростянець

p.s. На самісінькому повороті до Тростянця доволі несподівано встановлений танк. Немов велика комаха на шпильці.

Тростянець

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.