Остер. Могили, мертві храми і шкідливі поради

Сучасний Остер виріс у міжріччі однойменної річки і Десни на початку XIV століття. То був час відродження, постання з попелу численних пожарищ, які залишила по собі орда. Проте свою первісну історію місто веде ще від часів Володимира Мономаха.

Остер

Въ лєто 6606 (1098) заложи Володимєр на Въстри Црквь жє при нєм стаго Михаила каменну, а вєрхъ ся дрєвомъ нарублєнъ. (Цю цитату я знайшов у багатьох варіантах, але канонічним видався ось такий).


Зауважте, що на відміну від багатьох випадків, коли у літописах міста згадуються за фактом, у Повісті врем’яних літ йдеться саме про рік заснування Остра.

Остер

Вік – головний предмет гордості Остра.

Остер

На Вострі Мономах, ще переяславський на той час князь, будує свій Городок на кордоні трьох удільних князівств – київського, чернігівського і переяславського. Тож фортеця стала чимось на кшталт символічного ключа, яким Мономах і відімкнув київські Золоті ворота.

Остер

В Остерському городці Мономах будує дерев’яну тоді Михайлівську церкву. Наряду з Софією Київською, Золотими Воротами, храмами Чернігова церква в Острі є пам’яткою домонгольської Русі. Цих пам’яток залишилось до двох десятків.

Остер, Юр’єва божниця

Після смерті Мономаха київським великим князем стає Мстислав I Володимирович. Син Мономаха і англійської принцеси Ґіти Уессекської був останнім князем ще майже єдиної Київської Русі. Утримуючи Київ, Смоленськ, Новгород Мстислав контролював знаменитий шлях з варягів в греки. Остер стояв якраз на цьому шляху.

Остер

Певний час Остер служив форпостом у боротьбі Юрія Долгорукого за великокняжий престол. Упродовж багатьох років Долгорукий воюватиме за Київ, обійматиме омріяну посаду, знову її втрачатиме. Від цієї боротьби постраждає і Михайлівська церква – її спалив Ізяслав Мстиславович, київський князь і племінник Юрія.

Остер, Юр’єва божниця

Оце мій Городець попалили і божницю, – бідкався Юрій Долгорукий.

Саме за Юрія дерев’яний храм отримує стіни з каменю. Внутрішній розпис церкви вельми нагадує фрески милої серцю Долгорукого Софії Київської. З тих часів божницю іменують Юр’євою.

Остер, Юр’єва божниця

Архітектурним стилем пов’язана з переяславською будівельною традицією. Божниця була завершена підбанником і надрубаним дерев’яним верхом. У консі апсиди частинно зберігся фресковий розпис (за стилем близький до київ. розписів XI-XII ст.) Богоматері Оранти з двома архангелами по боках, в одежі, оздобленій орнаментами на подобу плахти і обшитій перлами. Під нею сцена Евхаристії з двома постатями Христа. Під Евхаристіею були зображені святителі.

Остер, Юр’єва божниця

В 1195-му році церкву відбудують. Та звісно, що вона постраждає під час монголо-татарської навали. З 1356-го року ці землі під владою Великого князівства Литовського. Закинуте древнє городище стає присілком, Старгородкою. А новий Остер (і навколишні землі аж до Києва) князь Вітовт дарує князеві Дмитру Сокирі.

Остер

Остер

Один з наступних власників Альбрехт Гошовт (Гаштовт), литовський канцлер і віленський воєвода відбудовує на місці старого городища невеликий дерев’яний замок з вежами. Напевне більше про людське око, ніж для діла.

Остер

Остер

Після утворення Речі Посполитої прикордонний Остер розбудовується. На березі Десни будується замок і значно зростає населення міста. В замку перебував гарнізон в 150 жовнірів. В 1627 році Остер отримує від польського короля Сигізмунда ІІІ право вільної торгівлі, що сприяє збільшенню населення міста. За тогочасними відомостями Остер мав 236 дворів. Крім двох православних храмів зводиться два мурованих костели.

Остер

Остер

Остер

За козацької держави Остер – сотенне містечко Переяславського полку. Остер і навколишні землі належать Івану Виговському, майбутньому українському гетьману. Але в 1662-му році містечко отримує Магдебурзьке право. Це був своєрідний хабар від польського короля Яна II Казимира. Тоді поляки ненадовго здобули Остерську фортецю і даруючи самоврядування небезпідставно розраховували на лояльність місцевого населення.

Остер

Десь в ті ж роки знову діє як храм відроджена Михайлівська церква. В 1696 р полковник Мокієвський влаштував додатковий вівтар на хорах храму, а на стіні було намальовано битву козаків з татарами з полковником на передньому плані.

Божниця знову горітиме від блискавки в 1753-му. З тих пір храм руйнувався. На початку XIX ст. церкву, яка краєм почала сповзати в річку, розібрали. Залишилась лише апсида, яку законсервували спершу в 1907-му, а удруге – в 1977-80-му роках.

Остер, Юр’єва божниця

У 1667-му Остер відходить до Київського полку, а за часів Російської імперії – звичайне повітове містечко.

Остер

Остер

До наших днів не дожили жоден з двох замків. Вціліла синагога з табличкою “бібліотека”, законсервований шматок Юр’євої божниці. Вижив також один з п’яти храмів – Воскресенська церква.

Остер, Воскресенська церква

Храм був збудований за кошти купців-меценатів у 1845-57 роках. Один з фундаторів церкви похований біля її стін.

Остер, Воскресенська церква

Остер, Воскресенська церква

Біля залишків найдавнішої остерської церкви також є поховання. Тут за заповітом знайшов спокій один з найретельніших дослідників Юр’євої божниці у XIX столітті Митрофан Константинович.

Остер, могила Митрофана Константиновича

Радянська історія Остра не відзначилась в інтернеті нічим особливим.

Остер

Остер

Була війна.

Остер

Остер

У 1961-му році Остер знову офіційно став містом.

Остер

Остер

Проте навіть не райцентром. Власне ви це і самі бачите.

Остер

Мало не забув. Неподалік від будинку культури в парку збереглися дві могили. Одна – Ігнатія Орищенка, який помер в 1900-му році. Хто це такий – я не знайшов, напевне теж місцевий купець. А друга – Михайла Сеспеля, як виявилось – основоположника сучасної чуваської (!) поезії.

Остер, могила Михайла Сеспеля

Остер на МЕТА-картах. Проїзд на автомобілі від Києва – 88 км, від Чернігова– 86 км.
Неподалік варто подивитись на храми Козельця, танкове містечко Десна, а ще на літописний Вишгород.


Переглянути більшу мапу

Остер

Бонус-трек. Ще один відомий Остер – письменник, автор епосу про слоненятка, мавпочку, папугу і удава, трагічної історії про кошенятка на ім’я Гав і книги для неслухняних дітей та їх батьків “Шкідливі поради”. Ось одна з порад від Григорія Остера, яка мені сподобалась ще й своєю антикотячою спрямованістю.

Если ждет вас наказанье
За плохое поведенье,
Например, за то, что в ванной
Вы свою купали кошку,
Не спросивши разрешенья
Ни у кошки, ни у мамы,
Предложить могу вам способ,
Как спастись от наказанья.
Головою в пол стучите,
Бейте в грудь себя руками
И рыдайте, и кричите: “Ах, зачем я мучил кошку!?
Я достоин страшной кары!
Мой позор лишь смерть искупит!”
Не пройдет и полминуты,
Как, рыдая вместе с вами,
Вас простят и, чтоб утешить,
Побегут за сладким тортом.
И тогда спокойно кошку
Вы за хвост ведите в ванну,
Ведь наябедничать кошка
Не сумеет никогда.

Остер, небо над Десною

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Один коментар

  1. Надгробие Орищенка – это на само деле Братская могила 22 бойцов интербригады и участников гражданской войны, которые погибли в августе 1919 года в боях с деникинскими войсками. Когда их хоронили просто напросто стянули памятник с близлежащего церковного погоста и поставили на месте братской могилы.

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.