Олеський замок. Початок

Наперед перепрошуюсь, бо цей пост точно для галочки. Про Олеський замок писано-переписано, нічого нового я не розкажу, а це вже не надто цікаво. Та й матеріалу в інтернеті про цей старорежимний туристичний об’єкт (в тому значенні, що свіжа мода їздити по руїнах контрастує з традиціями створеного тут ще в радянські часи музею) чимало. Це вам не Сквира яка небудь. Чи та ж Ічня. Напевне, все це і є причиною через яку лише зараз звітуюся про подорож річної давності.

Олеський замок

Вперше Олеська фортеця згадується у письменних джерелах 1327-го року. Проте історики припускають, що укріплення на замковій горі почали зводити вцілілі мешканці спаленого Батиєм давньоруського містечка Пліснеське.

Олеський замок

Точно відомо, що чверть століття замком володіє литовсько-волинський князь Любарт Гедимінович, відомий нам за Луцьким замком Любарта. А в 1366-му Олесько переходить у власність польського короля Казимира III, котрий був одружений на Любартовій сестрі, що не заважало йому воювати з родичем за Галичину й Волинь.

Олеський замок

Завойовані землі Казимир Великий передає племіннику, королю угорському Людвіку I, котрий стає і королем Польщі після смерті дядька. Людвік передає Галичину в управління наміснику, Владиславу Опольському.

Олеський замок

Пихатого намісника, котрий іменував себе “Божою милостю пан і дідич Руської землі”, місцева знать ненавидить настільки, що навіть захоплює замок. Стривожений король розбирається з повстанцями і розміщує в замку урядові війська. Але у 1382-му році Олесько за викуп повертає собі Любарт.

Олеський замок

На певний час, поки творилися великі геополітичні справи, про Олесько ніби й забувають. Польща і Литва об’єднуються в одну державу (Кревська унія 1385-го року). Король Володислав Яґайло призначає свого молодшого брата Свидриґайла керувати руськими землями. Брат-2 дуже скоро стає своїм серед чужих і посилає Яґайла під три чорти.

Олеський замок

Олесько у війні братів має особливе значення. Упродовж кількох років місцеві бояри своїм фактично партизанським військом боронили замок (за такі діла король конфісковує землі бунтівників). Антипольське повстання 1431-32-го років є чи не найпершим у історії тривалих “добросусідських” українсько-польських відносин.

Олеський замок

Радянська влада не забула нагадати про ці події у пам’ятнику 1971-го року. Скульптурна група ніби як компенсує побоювання тих, хто бачив за відбудовою Олеського замку якісь реверанси у бік панської Польщі.

Олеський замок

На кілька років брати замирюються. На знак доброї волі Яґайло залишає братові Олесько, а бунтівникам повертає конфісковані маєтки. Проте, здається, що з їх ініціативи мир порушується, й королівське військо після нової облоги здобуває фортецю.

Олеський замок

У 1441-му році син Яґайла Володислав III жалує Олесько в купі з замком Яну Сенінському (то таке польське містечко – Сєнна) за заслуги у війні з турками. У битві з турками під Варною загинув і сам король, та мова не про це.

Олеський замок

Ян та його нащадки до 1511-го року володіють чималими землями (у тому числі й сусідніми Бродами, про що я вже розказував). Ті часи – чи не найскладніші в історії краю. Після неодноразових набігів татарів замок руйнується.

Олеський замок

Спадок Яна Олеського (Сенинського) дерибанять спершу його сини, а потім онучки, котрі повиходили заміж. Якийсь час половинками і четвертинками замку володіють одразу кілька родин.

Олеський замок

У 1580-му році шматок замку і навколишні землі купує Станіслав Жолкевський, засновник Жовкви, перейменувальник Бродів, польський коронний гетьман. Його донька виходить заміж за шляхтича Івана ДанилОвича, котрий дуже доречно успадкував іншу половину замку. Олеський замок повністю переходить у власність Даниловичів.

Олеський замок

Данилович у 1620-му році повністю завершує реконструкцію замку, розпочату ще Жолкевським. А в 1627-му видає свою доньку Теофілію за коронного крайчого (тобто кравця – це така придворна посада, а не реальна функція) Якуба Собєського.

Якуб Собеський

За два роки, 17 серпня 1629-го в них народився найславетніший польський король Ян III Собеський.

…сильная буря бушевала вокруг высящегося в Олесько замка, кровавые блики пожара, разожженного лютующим татарским отрядом, обагрили огромные стены магнатского имения. В потоках низвергающейся с небес воды, в холодном свете грохочущих молний раздавались отовсюду стоны убиваемого и угоняемого люда, время от времени доносились гортанные крики ордынцев, громимых помчавшимися в стремительной погоне польскими стягами. Среди безумствующей стихии, в водовороте войны, в тихом, отдалённом закутке замковых покоев, между четырнадцатым и пятнадцатым часом явился миру Ян Собеский, будущий король Ян III, писав польський історик Януш Волинський, маючи на увазі, що і на той час татари продовжували періодичні набіги в ці краї.

Олеський замок, Ян Собеський

Від рук татарів же гине спадкоємець Даниловича. В результаті замок якось там переходить до Конєцпольських. Після смерті Андрія Конєцпольського залишаються величезні борги, які викуповує Ян Собеський у 1682-му році. Король, маючи очевидно сентименти до місця свого народження, проводить реставрацію, оновлює замковий парк.

Олеське

Олеський замок

Керує реставрацією Марія Казимира д’Аркуін, дружина короля Яна і мало не позашлюбна донька французької королеви Анни Австрійської. Кажуть, що це вона запровадила моду на декольте, коли на ній луснув корсет, а Марія Собеська зробила вигляд, що то так і має бути.

Марія Казимира

Закінчення.

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.

Видеодомофон установка
Установка домофонов
techpromgroup.ru