Коломия. Частина третя

, у якій ми знову згадаємо за Кучму і проспіваємо коломийки. Перша і друга частини були раніше.

Коломия

Сучасна Коломия взагалі мало схожа на провінційний райцентр. Відреставровані кам’яниці ніяк не наводять на згадку про століття пустки, численні пожежі, нищення воєнних періодів, нечуваний розмах репресій фашистів проти єврейського населення, а радянської влади – проти місцевих священиків і інтелігенції.

Коломия

Кам’яні будівлі замість дерев’яних почали активно будувати в Коломиї після пожежі 1865-го року. Тоді й спорудили нову ратушу, яка стоїть на куті площі (а не в її центрі, як колись) (її можна було побачити в першій частині розповіді). Початком минулого століття датована будівля народного дому. Нині тут розташований просто розкішний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття.

Коломия, музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття

Коломия, музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття

За свій нинішній стан Коломия завдячує багаторічному губернаторові Івано-Франківської області Михайлові Вишиванюку і його другу Леонідові Кучмі. Губернатор родом з цих країв, тож справа відродження столиці Покуття стала для нього майже національною ідеєю (заради справедливості і з містечкового патріотизму зауважу, що майже всі райцентри Прикарпаття бодай частково, але окультурені).

Коломия, готель Писанка

Коломия

Презентація нового обличчя Коломиї відбувалася під час проведення X Гуцульського фестивалю. Злі язики розказують про те, що президент на момент відкриття був настільки оточений гуцульською гостинністю, що був вимушений перенести урочистий візит на один день. І навіть наступного дня Леонід Данилович заледве зміг взяти участь в офіційних заходах.

Коломия

Коломия

Все ж ще трішки історії. В листопаді 1918-го року проголошується створення ЗУНР. Влада перейшла до української повітової адміністрації. Чимало коломийців стають до війська у складі Гуцульського куреня УГА, Другої (Коломийської) бригади УГА, полку імені гетьмана Івана Мазепи.

Коломия

Та вже у травні 1919-го року місто окуповують румунські і польські війська. Галичина переходить під владу Польщі.

Коломия

Місто стає центром повіту, що входив до складу Станіславівського воєводства. Бургомістрами призначаються лише поляки. Українська громада вибори бойкотує.

Коломия

18 вересня 1939-го року до міста вступає Червона Армія. Її зустрічають червоними полотнищами з вітаннями українською, польською і єврейською мовами. В 1940-му році повітовий устрій змінюється районним. Коломия стає райцентром.

Коломия

Розпочату хвилю репресій перериває Друга світова. Коломию окуповують угорські і німецькі війська. Утворюється гетто, гестапо проводить масові арешти. Коротким періодом безвладдя намагається скористатись ОУН, та самоуправство триває не довго.

Коломия

В березні 1944-го року в Коломию знову входять радянські війська. Розпочинається радянський період історії міста.

Коломия

Будуються гардинна, щетиннощіткова, паперова фабрики, на місті старих цегелень – цегельний завод.

Коломия

На десятиліття припиняється діяльність греко-католицької церкви.

Коломия

Ну а сучасну Коломию ви вже бачили.

Коломия

Наостанок про коломийки. Це такі коротенькі пісеньки, що можуть виступати як приспівки до танцю або існувати не залежно від нього. Часто вони об’єднуються у в’язанки, які не мають, проте, сталого змісту, а залежать від уподобання співака та обставин виконання. Більшості вони знайомі за творчістю Руслани.

Коломия

Заданість розміру коломийки (лише два рядки, в яких слова мають розміститись так, щоб у кожному рядку було по чотирнадцять складів) сприяла виробленню лаконізму, сталих поетичних формул, економічному і точному використанню тропів – рис, властивих майстерно відточеним художнім мініатюрам.

Це по-розумному. А по-простому скажу, що коломийки можуть задовбати будь-кого, бо на двадцятому куплеті думаєш не про лаконізм чи поетичні формули, а про те, як це можна слухати увесь час? Для цього слід бути справжнім гуцулом!

Коломия

Популярними є сороміцькі коломийки. (Нехай мене вибачать українофіли, але де в чому то схожа не матерні частушки). От, чи не найвідоміша:

Прийду прийду мій миленький,
Я скраю лягаю,
Коло дошки дам ті трошки,
Бо ті добре знаю.

Ой нікому не давали,
Но тому німому,
Бо німому добре дати -
Не скаже нікому.

Ані тата не вблагати,
Купив хоч би яни,
Та, як прийшов до домочку
Та й виліз на маму.

Ой, дівчино-дівчинонько,
Дівчино-зозулько,
Була бися не віддала,
Якби не мій вуйко.

Коломия не помия,
Коломия – місто,
Якби пуцька зуб не мала,
То би з’їла тісто.

Кажуть люди, кажуть люди,
Що тато не годен,
Тато мамі закладає
На дванайці годен.

Коломия

Там чимало вживається діалектних слів, але зміст, сподіваюся, зрозумілий. Ключовою є теза про особливий статус Коломиї – міста, а не помиїв. Є коломийки з політичним забарвленням.

А “рубашка” – то сорочка,
“воротнік” – то ковнір.
А “карман” – то є кишеня,
а “солдат”– то жовнір.

Що зробили, москалі,
Ви з нашої мови?
У нас гривні, в вас – рубель,
“тьолки” – то корови.

Маєм Київ ми столицю,
Україну-мати,
І не треба, москалі,
нам тут заважати”.

Коломия

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.