Ланівці
Інтернет про Ланівці містить настільки скупі відомості, що мені доведеться обмежитись звичайною фотопрогулянкою. Тим більше, що цей райцентр на Тернопіллі геть невеличкий – біля восьми тисяч жителів.
Місто технологічне,
…цілком сучасне (в кінотеатрі вже йдуть кольорові фільми),
…більшість ліхтарних стовпів оздоблено прикрашають поіржавілі гвоздики, що тільки підкреслює солідний вік Ланівців.
Уперше поселення з такою назвою згадується у грамоті Великого литовського князя Казимира Ягелончика від 1444-го року. Нею Ланівці передавались шляхтичу Яловицькому (або Єловицькому) у нагороду за вірне служіння.
Попри те, що Ланівці очевидно давніші, рік 1444-й вважається роком заснування. (Святий Володимир прикрашає центральну площу містечка і є мало не єдиною поширеною в інтернеті фотографією з Ланівців).
Яловицький будує на злитті річок Буглівка і Жердь укріплену садибу. В описі Кременецького замку 1545 Ланівці знову згадуються, як приватне містечко.
У 1568-му році Ланівці потрапляють у власність Сави Яловицького, котрий обіймав посаду заступника судді в земських судових органах. Той розбудовує родинну садибу, перетворюючи її по суті на замок. На відміну від, скажімо, сусіднього Збаразького замку, Ланівецька фортифікація була важкою для приступу не завдяки конструкції.
Ставка робилася на розташування – на заболотті, острівці, або перетині річок. Замок розбудували на невисокому плоскому пагорбі. А завдяки майже кілометровій (!) дамбі навколо утворився став. (Він є на першому фото цього поста).
Зрештою, став мало допоміг. Восени 1618-го року татари спустошили Ланівці, знищили замок і більше він не відбудовувався.
На замковому городищі вже Михайло Яловицький у XVIII столітті будує простий цегляний палац. І якщо я не помиляюсь, тепер в тому палаці ПТУ.
У 1793 році у складі Правобережної України містечко приєднали до Росії. Воно стало волосним центром Кременецького повіту Волинської губернії.
Ця церква коло ставу— на честь святих Кирила і Мефодія (якщо я не помиляюсь).
Найбільшою подією у подальші кілька сотень років для Ланівців стало прокладання залізниці у 1915-му році. Завдяки колії активніше розбудовувалась яка-не-яка промисловість і жвавішала торгівля.
Як і переважно на заході України, в назвах акцент робиться на європейськість (на противагу, скажімо, Каневу, де зустрічається слово “Євразія”).
Ланівці, як і вся Тернопільщина не так давно пережили вибори. І досі всі головні магістралі області прикрашає Віктор Федорович. Ну і не лише він.
Зрештою, це до певної міри відгомін трагічної історії цього краю у минулому столітті.
Перед другою світовою Ланівці – прикордонне місто. Після радянських репресій і гітлерівської окупації Ланівці було фактично знищено. Знову.
Повоєнна відбудова прикрасила містечко традиційним цукровим виробництвом, ще якимось комбінатом і гумотехнічною фабрикою (яку вікіпедія називає грайливо фабрикою гумових іграшок).
(Між іншим, лінк на сайт “Замки і храми”, розміщений на тій же сторінці вікіпедії, ніякого стосунку до цих Ланівців немає.)
Завершити свою не надто змістовну оповідь про Ланівці хочеться кількома відгуками з форумів. (Мої надто суворі читачі і тут будуть думати, що це аби постібатись. Та нехай).
[2.06.2008 - 16:19] Я не знаю, чи є ще прекрасніше місто за Ланівці! ? Можливо я так кажу, бо виріс в ньому, друзів багато в мене там, знайомих!!! Взагалі, ЛАНІВЦІ-THE BEST OF THE BEST!!!!!!!!!!
Вакарук Андрій[10.12.2007 - 05:34] Я народився і виріс в Ланівцях, тож для мене це фото – святе! Зараз буваю рідко дома, і такі світлини дуже радують душу! Я спостерігав дуже болючий і тяжкий занепад міста у 1992-97 рр. Але в цей час у нашому місті народилася досить потужна хвиля хіп-хопу, яка не давала згнити. Наші тексти про “Гєтто” (так ми називали Ланівці) і зараз зберігаються святим багажем у мене. Я знаю Ланівці зі всіх сторін (здавалося б маленьке містечко, та нічим не поступається навіть Детройту) тож дуже приємно бачити, що нарешті місто зрушилось і починає ставати на ноги. БЕЗХМАРНОГО НЕБА ВАМ, МОЇ РІДНІ ЛАНІВЦІ!!!
Віталік
Коментарі