Чернелиця

Якщо ви десь прочитаєте про “зручне географічне положення” Чернелиці (ну от хоча б у рефераті, з якого я буду красти основні відомості про це забуте Богом с.м.т.), то можете спалити ту писанину, як Гоголь – другий том. Бо у змаганні на незручне розташування Чернелиця може дати фори багатьом населеним пунктам Прикарпаття.

Чернелиця, костел

Історики та археологи твердять, що люди селились тут віддавна. А поселення на цьому місці існує десь з кінця XIII століття. Першу згадку про Чернелицю відшукали у грамоті 1461-го року. Після турецького панування ці придністровські землі були спустошені, і польська влада охоче запрошувала сюди польських, волоських, німецьких феодалів.

Чернелиця

Чернелицею володіли спершу Бучацькі-Язловецькі, а у XVIII столітті – Чарторийські. Цей майже королівській рід мав у власності величезні землі як по Заходу України, так і по всій Речі Посполитій. Михайлові Чарторийському, воєводі (губернатору) бацлавського воєводства, Чернелиця мала б завдячувати за найвизначніший шматок власної історії.

Чернелиця, замок

Назву села пов’язують з чорними лицями турків і татарів, які були тут частими “гостями”. Ще кажуть, що то річка так звалася – від слова “черлений”, тобто червоний. Проте значно вигіднішою для переказів вважають легенду про смугляву чи то старостівну первісного поселення, чи то дружину Чарторийського – Єфросинію.

Чернелиця, замок

Про цю чорнолицю Єфросинію (мало не написав Єфросиніну) ще перекажу одну легенду. Але спершу про замок, який будував її чоловік. Точніше будову почали ще до нього, на початку XVII століття. Проте під час Хмельниччини спорудження припинилося. Твердиню добудовує Михайло Чарторийський і вимагає, до речі, за це з уряду компенсації.

Чернелиця, замок

Замок квадратний в плані, – цитую як завжди Блеку, – оточений мурами та земляними насипами, територія займає 2,5 га. Чотири бастіони зміцнювали наріжжя, мури куртин були 2 м. завтовшки та 6 м. заввишки. До західної куртини був прибудований палац з одноповерховою, з пілястрами, в’їздною вежею по центру. Зовні вона багато декорована різьбою, гербом Чарторийських, по боках вікон – великі волюти.

Волюта – це от така кругла штука штука біля вікна.

Чернелиця, замок

Всі пишуть, що замок розташований не надто вдало. І це факт – не на пагорбі, не над Дністром (як, скажімо, сусідній Раковецький). Навіть рів, що ніби-то оточував фортецю не зберігся, тож очевидно був не глибокий. Ймовірно, на цьому місці існувало якесь давніше укріплення, і саме цим пояснюється такий вибір місця для будови.

Чернелиця, замок

Під час польсько-турецькій війн кінця XVII століття свіжозбудований замок добряче нищать турки. Проте він і надалі залишається серйозною фортифікацією. Причому настільки, що в ньому наважувався зупинятись сам польський король Ян Собеський. За його наказом навіть прорили чи то один, чи то два підземних ходи з фортеці: до Дністра і до сусіднього костелу Домініканців.

Чернелиця, костел Домініканців

Костел збудований у стилі ренесансу в 1661-му році.

Чернелиця, костел Домініканців Чернелиця, костел Домініканців

Споруда хрестовина в плані. Головний фасад увінчує трикутний фронтон з нішами, прикрашений білокам’яною різьбою. Вхід виділений кам’яним ренесансним порталом “Pogon”. Дах гонтовий. З північного боку до костелу прибудовано приміщення у формі вежі, в якому влаштовано гвинтові сходи, що ведуть на хори.

Чернелиця, костел Домініканців

Герб Чарторийських “Погоня” над центральним порталом ще є (його фото на початку цього поста). А от з усім іншим, у тому числі внутрішнім розписом з “геральдичними мотивами”, проблеми. Зовсім недавно храм горів і з того часу стоїть без даху і, як влучно пише Блека, “надії на одужання”.

Чернелиця, костел Домініканців

Окрім майже знищеного Домініканського костелу, в Чернелиці з 1817-го року діє Церква Пресвятої Богородиці. Спершу зведена з дерева, вона була мурована в 1917-1928 роках за гроші, виручені від продажу церковного поля.

Чернелиця, Церква Пресвятої Богородиці

У XVIII столітті замок служить житлом для своїх власників – Галецьких, Потоцьких, Стаднецьких, Ценських. Після смерті останьього власника Мауріція Ценського замок якийсь час здають в оренду.

Чернелиця, замок

Та згодом він остаточно занепадає, стіни починають розбирати на хати, подвір’я орють на городи і сади. Цей процес, власне, триває й досі. У тому числі щодо використання нікому не потрібного каміння, котре перебуває під “охороною держави”.

Чернелиця, замок

Історія Чернелиці XX століття загалом неоригінальна. Багато згадується про діяльність місцевої “Просвіти”. Освітні традиції яскраво відтворені на фасаді тутешньої школи.

Чернелиця

Певний, хоча й сумний статус містечка, підтверджує створення в 1940-му році Чернелицького відділення НКВС, яке, само собою, активно приступило до роботи.

Про події Другої світової нагадує встановлений в центрі села в 1967-му році пам’ятник. Тут поховано 120 воїнів 18-ї армії Першого Українського фронту, які загинули у 1944-му році при звільненні містечка. Підозрюю, що не так давно замість камінного хреста стелу вінчала зірка.

Чернелиця

Повоєнна відбудова відзначилась новим розбиранням залишків замку. Цього разу причина була поважна – будували райком партії (до 1956-го року Чернелиця була райцентром).

Чернелиця

От, власне, і все. Вірш, ніби, про Чернелицю.

Живе моє село своїм життям
І кожен з нас окрему долю пише,
Стару вербу з не зрубаним гіллям
Як шість віків назад вітри колишуть.

Чернелиця

Ой, мало не забув переказати обіцяну легенду про білу чорнолицю пані. Та що там переказувати – курва була та Єфросинія. І коли чоловік мав повертатись до замку – все чорнішала лицем від докорів сумління. Ну і наклала на себе руки. А дурний чоловік ніби так горював, що замурував тіло жінки в стіну замку. Може десь тут.

Чернелиця, замок

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.