Поліське
Містечко Поліське було відселене на початку 90-х. До того, воно вважалось “умовно чистим”: очевидно, соввлада економила на чорнобильському статусі кільканадцятьом тисячам поліссян.
Агітація на під’їзді до зони.
Твердий тупий предмет (великогабаритний). Символізує нескінченність життя в Зоні. Очевидно, з нього має вилупитись двоголовий змій
В’їзд на окружну с.м.т. Поліського. Тут пропускають усіх: траса Київ-Овруч.
А от всі з’їзди з окружної до самого Поліського – перекопані.
optymist-дозиметрист
Равлики – справжні господарі Поліського. Вони всюди…
Ми йшли зарослою дорогою між двох лісосмуг. Аж ратом литовський друг Маріус звернув увагу на якісь споруди серед рослинності.
Виявилось – ми йшли по проспекту.
Отаке знайшли в одній з хат.
Равлики тихо хрустіли під ногами…
Автостанція.
Ресторан “Полісся”(?)
Якийсь цех…
Хмільова (це іменник чи прикметник?)
Kол’яска…
Всі, звісно, звернули увагу на димар. polar_bird теж. Так виглядає дах цеху з півдороги на димар: незабаром тут буде гай…
Руїни: вид згори.
Ноги polar_birdа з висоти пінґвінного польоту.
polar_bird-прапороносець. А ще ця тварюка співала там гімн!
Краєвид Вільного Міста.
Місцева Троєщина.
Лікарня…
Як вже зазначалось, мешканців було відселено щойно в 90-х. А отже за Незалежність вони встигли проголосувати…
Ворон, типу мудрий
Штрикавки одноразові.
Соцреалізм.
Вахта. Хтось там є, але від нас сховався. Як і більшість місцевих, котрих ми бачили лише здалека.
Зате ми бачили кілька КАМАЗів, що вивозять звідси цеглу та інші будматеріали.
Монтажники-висотники працювали даремно…
Знайдено в одній з квартир.
Сталкери на подвір’ї 5поверхівки.
Люк. Красиво? Звісно ж, завдяки металозбирачам. Звернули увагу, що в під’їзді бракує перил?
Уламки табличок.
Ще одна знахідка.
і ще…
From Zona with love…
Кінотеатр
Будматеріали на вивіз…
…і місце їх видобутку – колишній будинок побуту.
Про радіацію. Всюди фон трохи вищий ніж в Києві, але в межах норми. Зависокий він лише на деяких каменях і на цьому обеліску: ґраніт накопичив.
Соввлада була тут.
З Днем колгоспника! Знайдено в соввладі.
Колись тут народжувались і помирали… Борух Лейбович, наприклад.
Розбитий час Поліського. Пошта.
Прибалтика. Телефонний відділ поштамту.
Майдан: пошта і гастроном. Далі йде центральний проспект Першого Травня.
Гуртожиток.
Пожежа в Зоні. akvaton потім повідомив, що стояти так близько було не дуже обачно: при пожежі дерево “викидає” накопичену радіацію…
Ось тут з-за гуртожитку вискочили двоє МНСників на лисапетах. Щоб уникнути зайвих питань я перший озвався до них: “Там пожежа! Хата горить!”
Показав їм світлини пожежі.
- Поїхали глянемо?
- Нащо, він же нам показав.
На запитання, хто ми такі – відбрехались, що побачили дим з траси і вирішили допомогти. Хоча до траси – чвертьгодини ходу.
Але цього виявилось достатньо. В нас навіть документів не перевірили.
Останній погляд на кубло соввлади.
Па-па, Вільне Місто!..
Коментарі