Харків
Харків зустрічає столичний екпрес працюючими фонтанами і гарною погодою. Після того, як гості розповзаються у справах, фонтани виключаються, а погода псується.
Те, що в Харкові розташований найбільший у Європі майдан ви, напевне, чули. Інше питання, що так вважають самі харківчане. Її площа 12 га і вона колись називалась іменем Дзержинського. Над площею височить Ленін. Це за його спиною.
А це те, що він бачить.
До теми: В Самаре находится самая большая из площадей Европы — площадь Куйбышева. Она занимает территорию 17,4 гектара. В городах мира существует всего четыре центральные площади, по территории превышающих самарскую — в Каире, Гаване, Пекине и Пхеньяне (Вікіпедія)
Спокій харчівчан охороняють надійно.
Престижний і сучасний семизірковий готель “Мир” втішав лише холом. Це масова хвороба вітчизняних хілтонів. Бо крім сайту і холу дивитись на все інше без персена неможливо.
Для спостереження за ліфтами в холі встановлено табло з лампочками. А якщо ви застряли, а на лампочки ніхто не дивиться – до ваших послуг здоровенний телефонний апарат в кожній з кабінок.
Про культуру проживаючих у “Мирі” знають все. Заклик не витирати капці рушниками доповнював дизайн номерів.
Двері окремих номерів заміняли мохнаті коци. Сподіваюсь, тимчасово.
Площа Конституції щедро прикрашена скульптурними пацанами, червоними стягами і танками.
Спеціальні платні послуги представлені в асортименті на будь-який смак.
Центр міста має місцями доволі панський, не радянський вигляд.
Ну а радянський період символізувала легендарна будівся Держпрому. Загальна площа його внутрішніх приміщень – біля 60 тисяч кв. м. Фішкою – ціла система висячих на різних рівнях переходів. Будівся споруджувалась в 20-і роки практично без використання засобів механізації. Поруч нависає не менший за розмірами Харківський національний університет.
Ландшафти доповнюють креативні ліхтарі і фонтани. В них меланхолічний робочий виловлював сачком бички і копійки.
Харків активно був втягнутий в ініційовану РІА-Новини нову модель святкування дня перемоги з георгіївськими стрічками. На антенах машин, на рюкзаках і на лацканах піджаків можна було помітити стрічечки, щедро привезені з Росії. Про свято нагадували розтяжки, ролики на рекламних табло і книжечки з військовими піснями в кабаках.
На місці, де мав би бути пам’ятник незалежності скромненько і чистенько. Ну та й добре. Державний прапор був помічений двічі. Червоний – значно популярніший.
Під пам’ятником Шевченкові з квітами лежить якийсь мужик. Напевне, фанат.
До майбутнього покоління ставляться у Харкові уважно. Для вагітних – клуби.
Для новонароджених – магазини з естонською назвою “Етті детті” і скульптурною композицією край дороги.
На вокзалі в буфеті величезний самовар. Тульський, ймовірно. Пиво не варить. Бронзового отця Федора з чайником як і скрипаля на даху не фоткав – їх і так всюди повно. А ще на вокзалі взагалі немає банкоматів. Єдиний застарілий екземпляр стояв мертвим. Поруч запрошували до храму.
Але нам вже був час вирушати додому.
Коментарі