Пустовійтівка

Селище Пустовійтівка, що на Роменщині Сумської області відоме з 1252 року. І ніби як його назва, принаймні нинішня, походить від прізвища козака Пустовійта (а не екс-прем’єра Пустовойтенка, як міг би хтось собі подумати). Ну а для нинішнього відносного благополуччя села найважливішим є те, що тут (точніше на ближньому хуторі) народився Петро Калнишевський.

Калнишевський, останній запорізький кошовий отаман, нині відомий переважно тим, що є предком Віктора Ющенка. Так принаймні вважає двоє людей: історик Данило Кулик і сам Віктор Ющенко. Моїм предком був Нечипор Калнишевський – двоюрідний брат Петра Калнишевського. У Санкт-Петербурзькому архіві збереглося листування Петра Калнишевського з Нечипором Калнишевським-Ющенком. У листі Петро просить брата привезти в Хоружівку, а це моє село, п’ять возів риби, - розповідав президент. Від мого прапрапрадіда Нечипора до мого прізвища й пішла приставка “Ющенко”. На генеалогічному древі, яке я зібрав, не вистачає двох колін – із 1680 до 1737 року, щоб вийти на дату народження Петра Калнишевського.

Поки Віктор Андрійович збирає коліна на дереві, він має всі шанси зробити приставку “Ющенко” відомою лише тим, що вона має якийсь стосунок до останнього отамана. Це я так, до слова.

Є легенда, що маленький Петрик десь тут пас худобу, коли зустрів запорожців. Добрі козаки дали пацану курнути люльку, той відчув дух козацької вольниці й подався з дядьками на пороги. Що саме курив Петрик не відомо, проте історики цієї легенди не підтверджують. Скоріше Калнишевський прийшов до козаків вже у зрілому віці, одразу увійшов до старшини і був записаний як Петро Калниш.

Вже будучи отаманом Петро Іванович відвідує інавгурацію Катерини Другої. Проте омріяна булава вислизнула з рук. За кілька років імператриця змінює своє ставлення і, не одразу, але погоджується бачити Калниша кошовим. Катерина неодноразово відзначає отамана і навіть нагороджує його найвищим орденом імперії – Андрія Первозванного – за заслуги під час російсько-турецької війни. Одночасно отаман отримує високе військове звання генерал-лейтенанта.

Уродженець Пустовійтівки на ключові посади став призначати тих козаків, які в своїх господарських справах, кар’єрному зростанні й добробуті завдячували тільки йому особисто. Рідний для військового старшини Петра Калниша Кущівський курінь став відрізнятися від решти своїм привілейованим становищем. Навіть Григорій Потьомкін, з яким у Калнишевського в один час були товариські стосунки, у листі називав Кащівський “головним в Січі куренем”. Ну і особливе значення отаман надавав родинним стосункам. (За таких фактів родинні стосунки з родом Ющенків видаються реальними).

На батьківщині отамана за сприяння самі знаєте кого відкрито музей з дуже непоганою експозицією. На відміну від купи псевдо-історичних музеїв кілька залів просто нафаршировані експонатами які дають комплексну уяву як про Калнишевського, так і про його батьківщину. Первісні знахідки, предмети побуту предків, голодомор і навіть колгоспне минуле – все на гарно оформлених стендах.

На центральному місці коштовне Євангеліє. Петро Калнишевський подарував його рідному селу. Свого часу вартість його була 600 карбованців золотом (за коня давали не більше п’яти). Більше пуда срібла пішло на оправу, довжина якої понад 62 см, ширина – 32 см, товщина – 10 см. Виготовив його київський майстер Іван Равич. Дарчий напис вигравійовано в нижній частині передньої обкладинки: «Сія книга Євангелія іздєлана коштом войска Запорожского низового судії військового Петра Івановича Калнишевського». 1760 р., коли виготовлено пам’ятку, Калнишевеький ще був суддею – вперше кошовим отаманом він став 1762 р.

Звісно, що в ті часи свою посаду отаман втратив не за кумівство. Калнишевський усіляко намагався підсилити свою владу, обмежуючи права старшини. І тим самим звужував, говорячи науково, соціальну базу своєї влади. Аби втриматись, він був вимушений спиратись на російське військо й адміністрацію, постійно їздив та писав до столиці та започаткував альтернативний проект створення на Запорожжі окремої хліборобської верстви. Саме його політика автономізації, колонізації причорноморських степів українською людністю стала визначальним мотивом для уряду Катерини ІІ, котра після переможного закінчення війни з Туреччиною, зважилася ліквідувати Запорозьку Січ 5 червня 1775 року.

Організатором арешту отамана став його екс-товариш Потьомкін. Калнишевського спершу тримають у Москві, а після затвердження вироку перевозять на Соловки. У 1776 році державного злочинця приймають в тамтешньому монастирі. Приміщення, де він перебував, було вологим, і в дощ вода мов крізь решето потрапляла до каземату. Терпляче витримуючи ці атрибути тюремного комфорту, кошовий все ж змушений був поскаржитися архімандритові, що від надмірної вологи одяг на ньому вже давно зотлів. Лише в жовтні 1779 р. йому дозволили власним коштом найняти робітників для полагодження даху. Лише тричі на рік, на Пасху, Преображеніє і Різдво, його виводили з кельї для участі в церковних святах і для обіду в трапезній.

Протягом всього часу ув’язнення Калнишевський був одягнений у козацьке вбрання, в останні роки житя мав на собі китайчатий синій сюртук з оловяними гудзиками в два ряди або червоний кармазин. Завжди розмовляв українською мовою. Поводив він себе смиренно й набожно, чим здобув повагу чернецтва. Та найбільшої шана духовенства досягалася щедрими подарунками монастирю.

Свободу Калнишевський отримав 2 квітня 1801 року після дарованої новим царем Олександром І загальної амністії. Однак Калнишевський, зберігаючи ясну свідомість, “по причине ста десятилетней старости неимения зрения” відмовився від повернення в Україну і зостався доживати віку при Соловецькому монастирі. У 1803-му році він помер у віці 112 (!) років й був похований на Соловках. (У червні цього року там побував і його нащадок). Могила не збереглась.

Меморіальний комплекс Калнишевського є складовою утвореного в 2007-му році державного історико-культурного заповідника “Посулля” (так звуться ці землі навколо річки Сули). Окрім музею, комплекс включає відбудовану Свято-Троїцьку церкву і пам’ятник, встановлений в 1991-му році. Монументальний дядько є центром проведення урочистостей щорічної вже Калнишевої ради. Це козацьке свято з молебеном, урочистою ходою, козацькими розвагами, концертами. Під час Калнишевої ради пацанів приймають у козачата, щоправда без розкурювання люльки і виїзду до Запоріжжя.

Церкву Святої Трійці будували свого часу за кошти Калнишевського. “В духовну протопопію роменську управу доповідь. Війська запорозького низового пан кошовий отаман Петро Іванович Калниш, в селі відомства протопопи роменської Пустовійтівці, в якому він, пан кошовий, народився, від свого кошту власного знову дерев’яну, в ім’я пресвятої Трійці церкву на місті вольному збудували”.

Після Великої Вітчизняної війни церкву перебудували на клуб. В останні роки споруда була зовсім понівечена. Коли Ющенко був ще прем’єр-міністром, у Пустовійтівці був закладений камінь, що означав початок реконструкції. На початку її у фундамент заклали капсулу з посланням вже президента Ющенка. Його фотографії тепер також прикрашають стіни храму.

Будівельники, які виграли тендер на відбудову церкви, зводили її за старовинним способом, без єдиного цвяха. На Покрову 2006-го року Патріархом Філаретом церкву освятили. Коли я тут був, тутешній священик якраз циклював підлогу. Потім він довго і з захватом оповідав історію церкви, показував ікону Калнишевського й сварив дівчат, що непомітно заступили за недоцикльоване заалтар’я.

Пустовійтівка, батьківщина Петра Калнишевського – село неподалік від Хоружівки, рідного села Віктора Ющенка. Увага до батьківщини – це в них також, вочевидь, родинне.

За подорож автор щиро дякує Українському журналістському фонду і ВАТ “Сумихімпром”.

Довідка

Розташування селище Роменського району Сумської обл.
Координати 50°78′ пн. ш., 33°59′ сх. д.
На Яндекс.Картах
Проїзд авто: 10 км від райцентру Ромни трасою на Суми, поворот наліво
залізниця: станція Ромни
Сайти по темі Козацьке свято “Калнишева рада”
Музеї Музей Петра Калнишевського
Готелі Готель, Ромни, вул. Карла Маркса, 108, +38 (05448) 2-25-62
Ресторани -
Різне -
Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.

Квесты в реальности
Ищи в топах рейтингов квестов в реальности. Настоящее расширение сознания
kvestomaniya.ru