Підгайці

На правому березі невеличкої річки Коропець, що поблизу однойменного містечка впадає у Дністер, загубилися між опільськими пагорбами Підгайці. Ніякої інтриги не буде – райцентри тернопільщини поділяються на понівечені першою світовою війною або другою. Підгайці ощасливлені двічі. З часу останньої війни вони збереглися практично у повоєнному стані, дбайливо підтриманому радянською владою і незалежною Україною.
Підгайці

::топ-блог::

Те, що Підгайці розташовані під гаєм – питання спірне. Проте цілком вірогідно, що 1463-го року, коли Підгайці стали містом, тут неподалік шуміли гаї.
Підгайці

Як підказав мені Гугл, Мартін Мізерний-Рен, чиїм іменем названа одна з так би мовити вулиць Підгайців, був командиром закону УПА. Вулиця переповзає на площу, що мріє бути майданом.

Підгайці

На головній площі міста ратуша, перебудована у 1931 році. Підгайці отримали Магдебурзьке право на самоврядування 1539 року (між іншим, Київ ощасливився лише на 45 років раніше).
ратуша Підгайці

Кажуть, що десь тут, неподалік, мешкав відомий польський композитор Фредерік Шопен.

Навпроти добудовується греко-католицький храм в улюбленому тризубно-гігантоманському стилі.

І чогось мені здається, що через віки каміння з цього нового храму навряд чи зможе стати гідним будівельним матеріалом бодай для парканів.

Не те, що костел 1634 року, розташований, як і в Микулинцях, на вулиці знаного тернопільчанина Чапаєва.

костел Підгайці

До головного фасаду прибудовані дві каплички з дверима для хоббітів.
костел Підгайці

Поруч з костелом у 1643 році була зведена дзвіниця, до якої на початку XX століття добудовано третій ярус.
костел Підгайці

Поблизу костелу розташовані автостанція у стилі модерн…

…обеліск на честь Адама Міцкевича

…і заклади торгівлі в колишньому кінотеатрі.

Був у Підгайцях і замок – князів Чорторийських, повністю знищений під час першої світової війни. Під час Другої розвалено більшу частину житлових будинків, електростанцію, млин, клуб і так далі. Також війна стерла єдину залізничну лінію до Львова.

Підгайці сповнені переважно оптимістичних пропозицій і закликів.

Підгайці

Ну а підгаєцькі двері за красою можуть змагатись з туніськими.

XV-XVI століття місто належало родині Бучацьких, а з 1630 року перейшло у власність Потоцьких. Як пише Блека, в 1667 році тут зазнали поразки загони татаро-турецьких полчищ. Тоді майбутній король Польщі Ян ІІІ Собєський зі своїми загонами 17 днів стримував східну навалу. 1675 року місто знищило дотла турецько-кримське військо Ібрагіма Шишман-паші, який йшов на Львів. В 1698 році Ф.К.Потоцький розгромив тут в черговий раз татарське військо.
Підгайці

Були в історії міста і інші видатні події. Наприклад, зустріч депутата з виборцями. Може колись так писатимуть і про Януковича.

В 1653 році в Підгайцях спорудили ренесансну Успенську церкву. На відміну від костелу її оголошено пам’яткою архітектури національного значення. Кажуть, що архітектурна конструкція не має аналогів в Україні.

Споруда кам’яна, тридільна, триверха, з квадратною навою, притвором, гранчастою зовні і круглою зсередини апсидою. Під бабинцем знаходиться глибокий підвал, над ним, на другому ярусі — хори, на третьому — каплиця. Всі три куполи із світловими ліхтариками. Особливістю будівлі є влаштований на даху бойовий обхід з аркадою (аналогів серед пам’яток України не існує).

Наприкінці XIX століття Підгайці були повітовим містечком з відносно розвиненою промисловістю. Тут працювали фабрика сільськогосподарських машин та знарядь, кілька печей для випалювання посуду, пивоварний завод, гуральня.

Герб міста такий. На лазуровому полі золота брама з двома вежами та з відчиненими ворітьми. В отворі воріт – золота літера “П” над срібним півмісяцем, що символізує “низку перемог, отриманих захисниками міста в битвах з татарськими нападниками”. Під ними – “золотий козацький хрест з розширеними раменами – символ пам’яті про загиблих у обороні рідного краю.

Колись більше як півміста населяли євреї. 1910 року з 5,5 тисячі мешканців 17% були греко-католиками, 20% – латинниками, а 63% – євреями. Після війни національний склад міста дуже змінився, нині ж українців – 97% населення міста, якого тут біля трьох тисяч чоловік.

Окрім чималенького християнського цвинтаря, в Підгайцях є один з найбільших єврейських кіркутів. Збереглися і залишки синагоги. (Більше про те і про те в Блеки.)

Збереглися також наміри підгайчан відзначити навидатнішу подію сучасної історії України. Все ще буде…

P.S. Знайшов ось такий сюжет на СТБ. Особливо прикро читати коментарі до нього. Чого вартий лише такий відгук: вперше в житті стало соромно, що я Підгайчанин, оскільки склалося враження, що Підгайці – це богом забута діра, де керують одні ідіоти.
Підгайці

Довідка

Розташування районний центр на заході Тернопільської області
Координати 49°27′ пн. ш., 25°13′ сх. д.
На Яндекс.Картах
Проїзд авто: від Тернополя в напрямку на Чернівці, в с. Дружба направо (вказівник на Івано-Франківськ), на 10-му км направо (вказівник на Галич) – 65 км; від Бережан – нормальна дорога, 26 км; від Монастириськи – погана дорога, 23 км.
залізниця: до найближчої станції 25 км.
Сайти по темі Підгайці на Вікі
Підгаєцька районна державна адміністрація
Замки та храми України. Підгайці
Пам’ятки України. Підгайці
Дерев’яні храми України. Підгайці
Кіркут в м. Підгайці
Геральдика Підгайців
Музеї
Готелі Світлана, вул. Грушевського, 1, +38 (03549) 2-12-11
Готель, Майдан Незалежності , 13, +38 (03542) 2-18-34
Ресторани
Різне
Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

3 коментарі

  1. Підгайчанка

    Дуже, дуже прикро, що у Вас склалося таке погане враження про місто. Вважаю, Ваша іронія є недоречною і в дечому навіть образливою. Принаймі особисто для мене. Як кажуть, “Не учите нас жить, лучше помогите материально”. Тобто, знущатися і писати пакості всі можуть, а от реально допомогти – чомусь ні. Це місто, де пройшло моє дитинство і скільки б я не подорожувала (а подорожувала я багато, повірте) подібного до нього не зустрічала. Ви не відчули його дух. Ви просто бачили лише очима. Чомусь не писали Ви, шановний автор, про наш ставочок з острівцем кохання, полінувалися вилізти на гайок і у променях заходу сонця помилуватися на краєвид (Ви багато втратили), не помітили ви й унікальної архітектури (облуплені стіни завжди цікавіше, чи не так?); а який захід сонця на ставку! Дух захоплює! Я б могла перелічувати ще довго, але боюсь Вас втомити. Вибачаюсь за надто різкий тон, але те, що Ви написали мене зачепило. Тому прошу Вас на майбутнє висловлювати свої думки більш лояльно і конструктивно. Наперед вдячна.

  2. Шановна Підгайчанка!

    Моя іронія (тут Ви праві) спрямована не на облуплені стіни і вже точно не на місто загалом. Іронію, а насправді обурення викликає неміч керівництва міста та й держави загалом. Які припустили перетворення Підгайців на “забуту Богом діру”, як пише Ваш земляк.

    Я журналіст, а не олігарх. Цілком припускаю, що помилуватися на гайок мило. І навіть захопливо. Проте не романтичними заходами сонця повинні на мій погляд перейматись мешканці міста (так, саме вони, а не я). А спільними зусиллями як мінімум знайти місту гідного менеджера. Чи як максимум самим зробити все, для його відродження.

    Ну, наприклад, замість того, аби обшивати потворною пластиковою вагонкою кіоск з пивом, облаштувати бодай територію навколо занедбаного костелу.

  3. підгайчанинка№2

    абсолютно згідна з адміном!!!!! це все винне керівництво Підгаєць, яке надзвичайно є байдуже до до нашого міста: впершу чергу це гімназія яку будують 5 років, і до цього часу не збудували першого поверху, а учні гімназії шукають вільних приміщень де б можна було навчатись…дуже обідно, адже навчатись в новій гімназії я вже не буду..(

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.