Броди

Про існування цього містечка на Львівщині мало б бути відомо кожному українцю. Принаймні тим, хто цікавиться новинами назва Броди знайома – це кінцевий пункт найбезтолковішого вітчизняного нафтопроводу. Або початковий з огляду на тимчасово реверсний напрямок нафтокачання. У випадку добудови нафтогону до Плоцька – Броди опиниться якраз на перетині нафтових потоків. Така доля Бродам не нова – так вже історично склалося.
Броди

Історія Бродів налічує майже тисячу років. Принаймні десь тут зустрічались на вищому рівні в 1084 році чернігівський і волинський князі. Проте пильні історики переконані, що Броди значно старші. На цю думку їх наштовхує зуб волохатого носорога, що зберігається у Бродівському історико-краєзнавчому музеї, грунтові могильники з посудом і скарб арабських монет VIII-IX століття, знайдений неподалік. Скарб, кажуть, свідчить про існування підкарпатської дороги транзитної торгівлі між Заходом і Сходом.

Великий неукраїнець хан Батий 1241-го року встиг знищити і Броди. Містечко відбудовується, а поруч, в Олеському, споруджується замок, тож Олеське на довгі роки перебирає на себе увагу можновладців.

У наступні кілька сот років Броди, часто в купі з Олеським неодноразово змінюють господаря. В часи Галицько-Волинської держави місто належало волинським Любартам. Згодом Бродами володіли поляки. В 1441 році король Володислав III Ягеллончик надав Іоану Сенінському (Янові зі Сєнна) за вірну службу і оборону руських земель від татар у володіння землі разом з Олеським замком і селами навколо нього. На цих землях знаходилося поселення оточене сосновим лісом і називалося воно Броди.

Онучки Сенінського продають ці землі родині подільського воєводи Каменецького. Діти воєводи також не годні дати ладу своїй власності, залазять в борги (причому особливого успіху досяг один з братів – перепрошую, Войтек Каменецький). В 1580 році землі продаються Станіславу Жолкевському, засновнику міста Жовква. Безсовісний Жолкевський будує костел св. Станіслава і перейменовує місто на Любіч, на честь свого добре що не собаки – герба.

Назва не приживається, городяни вперто називають місто по старому. В 1584 році Броди отримують Магдебурзьке право. Цей привілей передбачав у тому числі право на проведення трьох ярмарків: в першу неділю після свята Зіслання св. Духа (6 червня), у день після Різдва Присвятої Богородиці (22 вересня) і 7 січня. Передбачалося також два торги – в неділю і в п’ятницю. Місто звільнялося від сплати “мостового” і “гребельного” збору, але залишався митний збір на користь короля і держави.

1629 року за півмільйони злотих місто купує польський коронний гетьман Станіслав Конєцпольський. Новий власник за п’ять років перебудовує старі міські укріплення на потужну фортецю. Саме місто він також переплановує за чіткою паралельно-перпендикулярною схемою.

Лобісту Конєцпольському вдається домогтися для Бродів привілеї в обсягах, що їх мали найбільші польські міста. Броди одержували право складу – тобто місто ставало таким собі кеш енд кері, де оптом продавалися товари, завезені купцями з Волині, Києва, Полісся, Гданська, Львова. Переважно це жир, шкіра, мед, льон, сіль, селітра, вовна, хміль, риба і, само собою, конопля.

Завдяки такій торговій славі місто швидко стає інтернаціональним: крім українців та поляків тут проживали євреї, вірмени, греки та шотландці (!). Шотландські купці не лише самі торгували, а й виконували роль іноземних торгових агентів. Вони не користувалися правами, які мали місцеві купці, і повинні були платити податки і мита. Щоб перешкодити у їхній торгівлі місцеві купці вимагали заборонити шотландцям торгувати в роздріб, дозволяючи лише гуртову торгівлю.

Про Бродівську фортецю як і про її сучасний стан (мені вона якось не трапилась) більше написано самі знаєте де. Вісім тижнів цитадель здобували війська Богдана Хмельницького. Але після російського штурму 1734 року фортеця занепала і була згодом перебудована новим власником Бродів – Станіславом Потоцьким – на власну резиденцію.

Свою офіційну резиденцію мали у Бродах і євреї. 1742 року в місті споруджується кам’яна оборонна синагога. Власники міста дозволили селитись тут євреям наприкінці XV століття. Причому з широкими правами на промисли і торгівлю.
Броди синагога

1772 року Броди стають прикордонним містом Австрійської імперії. Це ще покращило становище місцевих євреїв, торгівля квітне тут буйним цвітом, місто далі розбудовується. Броди, як прикордонний пункт (між Росією і Австрією), отримали статус вільного торгового міста. Впродовж 1779-1880 років місто другим за розміром після Львова населеним пунктом Галичини. Місто називали складом товарів Заходу і Сходу, Трієстом на суходолі. А через великий відсоток єврейського населення (близько 70%) за Бродами закріпилася ще одна назва – Галицький Єрусалим.

Під час війни з Наполеоном через Броди проходили російські війська. Вдячні нащадки навіть відзначили цей факт через встановлення пам’ятника фельдмаршалу Михайлові Кутузову.

Хоч і сказати, що бродівці особливо палко ставляться до росіян не можна.

Фельдмаршал однооко дивиться на будівлю педагогічного коледжу.

У бродівській гімназії вчився найвідоміший бродівець, письменник, журналіст і алкоголік – Йозеф Рот. Йому та іншим видатним гімназистам поруч поставлено оптовий монумент.

Ніщивного удару по благополуччю міста завдало скасування його особливих привілеїв у 1880 році. Євреї почали виїжджати. Ще більших втрат Броди зазнали під час першої світової. Військові дії майже постійно відбувались саме в цих краях, фронтова лінія тричі переходила через територію Бродівського повіту.

Після війни Броди належали Польщі і були повітовим містом. У цей період тут діють численні українські товариства.

Після 1939 року розпочалася колективізація. Бродівців масово вивозили до Сибіру.

З початком німецької окупації в Бродах масово знищують залишки єврейського населення. Навіть за даними перепису 2001 року євреїв в місті не зафіксовано. А в 1944 році у так званому Бродівському котлі під час боїв було фактично знищено українську дивізію СС “Галичина”, на честь якої називають тепер вулиці. Після відновлення радянської влади з бродівщині вивозять ще й поляків, завершивши так би мовити етнічне розмежування краю.
Броди

Здається нині саме час знову у Броди кликати шотландців і євреїв.

Довідка

Розташування районний центр на північному сході Львівської області
Координати 50° 4? 32? пн. ш., 25° 9? 41? сх. д.
На Яндекс.Картах
Проїзд авто: 100-й км траси Львів-Рівне
залізниця: станція Броди
Сайти по темі Броди на Вікі
Замки і храми України. Броди
Броди: Інформаційний сайт
Iнформацiйний ресурс про місто Броди (не оновлюється)
Музеї Бродівський історико-краєзнавчий музей, майдан Свободи, 5, +38 (03266) 4-21-13
Готелі Готелі Бродів
Ресторани Європа, вул. Юридика 9, +38 (03266) 2-60-35, +38 (097) 976-63-05
Різне -
Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.

Кафе пицца
Сеть итальянских кафе. Пицца - кафе
pizza-pomidor.ru
Ползучий кран
Поставки строительных кранов
domashke.net