Раковець

Село Раковець притулилося до Дністра в богом забутій частині і так не надто популярної серед туристів Городенківщини. Колгоспна слава колишньої житниці Прикарпаття давно минула (можна для впевненості ще раз глянути на фотки з сусіднього Корніва). За радянської влади у селі спорудили школу, бібліотеку, будинок культури, якому присвоєно звання культурного закладу відмінної роботи і понад 200 будинків. А за Польщі – Раковецький замок.

Ніяких пояснень щодо походження назви села я не знайшов. Проте не думаю, що чиясь фантазія здатна вигадати щось, не пов’язане з раками. Місця тут – надзвичайно красиві, мальовничі. Ще одна лука Дністра, високий скелястий правий берег. Завдяки особливостям русла аборигени навчилися не лише купати корів і себе, але й мити автотранспорт.

Ґаздовитість раківчан проявилася і у належному використанні історичної спадщини. Як і на сусідній Тернопільщині тут масово використовують фортечне каміння для побутових потреб.

Раковець відомий з 1440-го року, хоч і є підстави вважати його ще давнішим. А замок збудували в середині XVII століття силами галицького підчашого Домініка-Войцеха Беньовського (чи Бієневського). Підчаший – то таке придворне звання, у буквальному значенні – особи, відповідальної за доставку вина до королівського столу.

Беньовський володів Раковцем і з кар’єрний міркувань прагнув на особливу прихильність з боку центральної влади. У спеціальній доповідній записці йшлося, що він замок збудовано “власним коштом, на новій основі, у місці оборонному, на скелі брусковій, на розташуванні мурів, та не дотримуючись ні висоти, ні ширини цих мурів для оборони потрібних”. Однак, кажуть, що основа все ж була стара, а Беньовський лише перебудував і добудував давнішню оборонну конструкцію.

Безумовно, я не претендую на особливі фортифікаційні знання, проте навряд чи розташування замку можна вважати дуже вдалим. З навколишніх схилів подвір’я фортеці було як на долоні.

Ще недобудованим замок витримав козацьку (1657-й р.) і турецьку (за десять років) облоги. Проте згодом в 1672-му і 1676-му роках турки двічі захоплювали фортецю і сильно її нищили.

Згодом замок відбудували і він все ж прислужився під час польсько-турецьких війн. Один з напівлегендарних епізодів тодішньої історії наводить Блека. Беньовський зі шляхтою та селянами мужньо відбивав напади татар, аж доки в замку скінчився провіант. Потім оборонці мусили розпочати переговори з татарами. 1 тоді юнак, ім’я якого лишилося невідомим, спустився вночі по мотузці зі стрімкої скелі над річкою, двічі переплив Дністер і дістався Чернелиці, де отаборилися поляки. Він розповів їм про скруту оборонців і переконав, що Раковецький замок можна легко відбити. Поляки вночі блискавично оточили ворожий табір. Беньовський з оборонцями також зробив вилазку з боку замку. Татарів розгромили.

В неї ж візьмемо опис твердині. Вхід до фортеці був через двоповерхову браму з напівкруглими склепіннями, до якої через виритий рів був перекинутий міст. В західній частині замку були житлові приміщення, а на північному сході розміщувалась каплиця. Посередині східної замкової стіни височіла 6-кутна башта з глибокими пивницями. Від неї до донжона вела аркова галерея. (Бажаючі можуть прочитати більшу ще й тут).

В принципі, коротка історія Раковецького замку на цьому і завершується. Ще біля ста років фортеця використовувалась для проживання, а в 1768-му році після пожежі занепала назавжди.

Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах згадує про село кількома реченнями. У тому числі – часи його німецької окупації, коли від рук гітлерівців загинули 12 осіб. Судячи з даних перепису без війни за останні двадцять років кількість мешканців зменшилась на 300 чоловік.

Довідка

Розташування село в Городенківському районі Івано-Франківської області
Координати Вікі-Раковець
Мета-Раковець
Проїзд авто: погана дорога ліворуч від траси Тлумач-Городенка, через село Олієво-Королівка
залізниця: станція Городенка
Сайти по темі Замки і храми України. Раковець
Українська спадщина. Раковецький замок
Музеї -
Готелі -
Ресторани -
Різне -
Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.