Дрезден. Частина друга

Кому цікаво – першу частину дивитись тут.

Гостям неодмінно розкажуть про знищення Дрездена. Внаслідок серії бомбардувань американською і англійською авіаціями міст о було знищене. Про причини атаки 13-14 лютого 1945 року сперечаються й досі. В Дрездені ніколи не розташовувалось серйозної військової промисловості, місто не мало особливого стратегічного значення, тут не базувались резерви.

Через навалу біженців, котрі рятувались від наступу Червоної Армії, населення міста в ті дні склало біля мільйона чоловік. Знаменитий фантаст-мораліст Курт Воннегут так описує ті події: Когда первые сигналы тревоги ознаменовали начало 14-часового ада, дрезденцы послушно разбрелись по своим убежищам. Но – без всякого энтузиазма, полагая, что тревога – ложная. Их город никогда до того не был атакован с воздуха. Многие никогда бы не поверили, что такой великий демократ, как Уинстон Черчилль, вместе с другим великим демократом Франклином Делано Рузвельтом, решит казнить Дрезден тотальной бомбежкой.

Едва жители Дрездена разошлись по бомбоубежищам, на город была сброшена первая бомба – в 22.09. 13 февраля 1945 года. Атака продолжалась 24 минуты. Город был превращен в море огня. “Образцовое бомбометание по целям” создало желаемый огневой шторм – это входило в расчеты склонного к юмору и любящего сигары “демократа”.

Шторм начался, когда сотни меньших пожаров соединились в один, громадный. Гигантские массы воздуха всасывались в образовавшуюся воронку и создали исксственный смерч. Тех несчастных, которых поднимали вихри, швыряло прямо в пламя горящих улиц. Те, кто прятался под землей, задыхались от недостатка кислорода, вытянутого из воздуха, или умирали от жара – жара такой силы, что плавилось человеческое мясо и от человека оставалось влажное пятно.

После первого рейда была трехчасовая пауза. Затишье выманило людей из укрытий. Чтобы спастись от смертоносного жара, тысячи жителей направились в Гросс-Гартен, чудесный парк в центре Дрездена площадью в полторы квадратных мили. В 01.22 начался второй рейд. Сигналы тревоги не сработали. Небо покрыло вдвое большее количество бомбардмровщиков с зажигательными бомбами на борту. Эта волна предназначалась для того, чтобы расширить огневой шторм до Гросс-Гартена и убить тех, кто был еще не убит.

Когда скрылся последний самолет, почерневшие улицы Дрездена были усеяны мертвыми телами. По городу распространился смрад. Стая улетевших из зоопарка стервятников жирела на трупах. Повсюду шныряли крысы.

Один из видевших все это сразу после бомбежки рассказывал: “У трамвайного депо была общественная уборная из рифленого железа. У входа, уткнувшись лицом в меховое пальто, лежала женщина лет тридцати, совершенно нагая. В нескольких ярдах от нее лежали два мальчика, лет восьми-десяти. Лежали, крепко обнявшись. Тоже нагие… Везде, куда доставал взгляд, лежали задохнувшиеся от недостатка кислорода люди. Видимо, они сдирали с себя всю одежду, пытаясь сделать из нее подобие кислородной маски…”.

Сохранились фотографии этого всемирно-демократического зло- действа: еще целый Цвингер, жемчужина дворцово-паркового искусства – и его руины; платформы с беженцами, идущие в спасительный Дрезден, – и горы трупов на площадях Дрездена; 243 матери с детьми, убитые только в одном из убежищ; разбитые машины спасателей, завернутые в бумагу трупы, сжигаемые массы мертвых тел, убитые дети.

Після війни всі руїни (а за 14 годин було знищено понад 75% будівель) були розмічені на квадрати, підписані і задокументовані. Фрагменти палаців, соборів акуратно розібрані і у чіткій відповідності з схемою вивезені за місто. Все інше було знесено, а колишні вулиці і площі лише помічені на землі. (На фото – модернова синагога).

Понад 40 років тривала відбудова міста. Навколо історичного центру влада НДР побудувала проспекти, житлові і промислові квартали. А в центрі тривала будова. Частина будівель відновлюється по сьогодні.

Відбудова окремих споруд стала можливою лише після падіння комуністичного режиму. Церкву Богородиці – Фрауенкірхе – за часів НДР залишали в руїнах як пам’ятку трагедії. Збір коштів за відновлення собору розпочався лише в 1990 році. Відкриття церкви відбулося в 2005 році під орудою Герхарда Шрьодера.

Фрауенкірхе збудували за наказом все того ж Августа Сильного в 1726-1743 роках. Чорні камені – оригінальні елементи, що були збережені під час розбору руїн. Світлі камені – нові (так і в інших будівлях).

Під час Дрезденського бомбардування за 14 годин було знищено не менше як 250 тисяч людей. Це втричі перевищує кількість жертв Хіросими.

Є така версія, що бомбардування відбулося внаслідок помилки. Мовляв, планували нищити Прагу, але через помилку в картах розбомбили Дрезден.

Про картинну галерею далі.

Поділитись:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Facebook
  • Twitter
  • Google Buzz
  • del.icio.us
  • email
  • PDF
  • Print

Читайте також:

Прокоментувати

You must be logged in to post a comment.