На півночі Намібії, у важкодоступних районах регіону Каоколенд, живе унікальний народ – хімба. Жінки хімба носять одяг тільки на стегнах, покривають тіла фарбою кольору темної вохри, а з волосся заплітають дреди з глиною.
Дивні, а місцями огидні релігійні традиції інших народів часто викликають одну реакцію: дикуни. Нам не зрозумілі масові ритуальні вбивства Індонезії, публічні самокаліцтва в Тайланді та Філіппінах чи особливості святкування Дня мертвих в латинській Америці. Малозрозумілою залишається для нас традиція спалення в індуїстів. Втім, цього разу поговоримо про суто християнську традицію – зберігання черепів та кісток [...]
Покинутий людьми грецький район кіпрського міста Фамагуста – ще одна жертва людської необережності, як Прип’ять чи Поліське в Україні. Лише цього разу мова йде про необережність міжетнічну та міжрелігійну. Найбезглуздішу, як на мене.
Однією з неформальних атракцій Тбілісі вважається ринок на Сухому мості. Ринок, а точніше барахолка, виникла на цьому місці не так давно – в часи перебудови, у перші роки незалежності Грузії. Тоді повсякденним явищем було відключення електроенергії, тепла.
Індонезійський острів Сулавесі — один з найнезвичайніх у світі, принаймні за формою. Бо схожий на квітку орхідеї. Кожна пелюстка — окремий світ. Один з них — світ Тана Тораджі, дивного межигір’я у південній частині острова.
Перші концентраційні табори з’явились наприкінці XIX століття під час англо-бурської війни. Британці вирішили ізолювати бурів, аби ті не помагали партизанам. Причому «концентрували» переважно жінок і дітей, більшість яких через вкрай погане харчування та хвороби були приречені на смерть. Файну ідею негайно взяли на озброєння під час Першої світової. Але особливого успіху в ділі концтаборобудівництва досягли [...]
В ультрасучасному та вічнозеленому Сінгапурі важко знайти місце, яке б настільки сінгапурісто розказувало про цю міні-державу. Марина Бей — це вершки в шоколаді, апофеоз, квінтесенція, одним словом все, заради чого можливо і варто відвідувати Сінгапур. Лише уявіть, на вузькому перешийку між мальовничою бухтою та протокою у небесну вись здіймаються три вітрила зі скла і бетону. [...]
Вважається, що Березову Рудку заснував Іван Скоропадський у 1717-му році. Гетьман придбав тутешні землі у Пирятинської сотні. Втім, незадовго нащадки Скоропадського продали маєтності генеральному бунчужному Війська Запорізького Йосипу Закревському. З того часу Рудкою володітимуть п’ять поколінь Закревських.
Четвертий за розмірами в Київській області Поліський район — найменш заселений. На одному квадратному кілометрі тут проживає лише п’ять чоловік. І причини — не лише природні особливості краю, а сумнозвісний Чорнобиль. Центром району до 1993-го року було однойменне селище. Нині — одне з багатьох мертвих поселень Зони відчуження.
Богу дякувати солі, на відміну від нафти, на землі ще вдосталь. Стратегічну сировину навіть тисячолітні видобування не перетворили на дефіцит. Навіть в Україні, де готові імпортувати не лише енергоносії, але й сало та цибулю, солі вистачає. Можна навіть сказати, що запаси української солі невичерпні — понад 10 млрд. т. Для порівняння зауважу, що в усьому [...]
Коментарі