Романтичне і без жодних перебільшень вимираюче подільське село на березі річки Рів вже точно що знало кращі часи. Власне це було зовсім і не село, а місто, яке деякий час навіть користувалось привілеями Маґдебурзького права. Зараз у це важко повірити — за переписом тут мешкає три з гаком сотні жителів, а на око — так [...]
Тульчинський палац Потоцького часто називають Подільським Версалем. Поляки воліють іменувати його Версалем Прикордонним — колись це був край могутньої Речі Посполитої. До Версаля, як справедливо зазначив дехто з моїх читачів, маєтку все ж далеко. І тим не менше, помпезний комплекс і його господарі дійсно претендували на перші ролі в європейській політиці.
Районний центр СТОРОЖИНЕЦЬ (14,7 тис. мешканців), що розкинувся лівому березі Серета у підніжжя Буковинських Карпат, може сміло претендувати на звання найзеленішого міста Буковини: на одного мешканця тут приходиться більше 40 квадратних метрів зелених насаджень. В місті немає старовинних архітектурних пам’яток, проте наймальовничіший на Буковині дендропарк, австрійська забудова кінця ХІХ – початку ХХ століття, релігійні споруди [...]
Тисячі машин щоденно проносяться жвавою трасою «Тернопіль – Чернівці». Туристами цей маршрут ніколи не був обділений, адже на ньому – що не місто, то – знахідка для мандрівника: Микулинці, Теребовля, Чортків, Товсте… В Микулинці, як правило заїжджають всі: подивитися руїни замку, де живе злий пес, палац Людвіги Потоцької, величний бароковий Троїцький костел і, врешті решт, випити [...]
Рогатин наряду з Коломиєю і Галичем – одне із найприємніших і найзатишніших містечок Прикарпаття. Хоча, називати цей регіон Прикарпаттям не зовсім вірно: Рогатинщина входить до етнографічного регіон з назвою Опілля. Для туриста Рогатин – райське містечко: дві дерев’яних церкви (одна з них – просто еталон галицького дерев’яного храму), стара оборонна церква, готично-ренесансно-барочний костел, синагога, сецесійна [...]
, у якій ми пройдемося містом з його храмами, парками та кар’єрами. А перша, фатальна частина була раніше. Після поділу Польщі Скала опиняється на Австрійській території. Містечко отримує якийсь там статус, але є по суті глушиною на найвіддаленішій околиці імперії. Костел, на який Богдан замахується булавою, здав в експлуатацію у 1719-му Валентин Межеєвський під час [...]
В сучасній Україні Умань знаходиться на перетині двох магістралей: з Києва на Одесу й Крим, себто з півночі на південь, і з заходу (Стрия, Тернополя) на схід. Можна сказати, що місто є якщо не географічним, то принаймні одним з транспортних центрів. Але чотириста років тому це була найглухіша околиця Польського королівства. Пустинь – так її [...]
Містечко, що раніше називалося Садагура, на даний час є районом Чернівців з сучасною назвою САДГОРА. Садагура набагато молодше Чернівців: їй приблизно 230 років. Своєму виникненню вона зобов’язана монетному двору, який виник війни між селами Рогізна та Жучка під час російсько-турецької війни, і був побудований коштами німецько-польського барона і фінансиста Петера-Ніколауса Гартенберга (Садагурського). Призначенням нового монетного [...]
Я тут днями з’їздив до країни казок Молдови в чудовому товаристві камрадів yaremka & fatamorrgana і ось, що з цього вийшло. Дорога до Молдови вже сама по собі як путівник. Треба тільки знати, де зупинятись. Ми знали. Приміром, в Межирові, що під Жмеринкою. На світлині старовинні печі для випалювання цегли. Щоправда зараз її не випалюють, [...]
На жаль, у містечку не вціліли замки, які тут колись були. Не дожив до наших днів і палац колишніх власників Копичинців – Баворовських. Зате колишній повітовий центр (а нині навіть не райцентр) зберіг якийсь особливий шляхетний дух. Принаймні мені здалося, що Копичинці почувають себе значно краще за деякі Тернопільські адміністративні центри.
Коментарі