Мандри в категорії ‘млини’

Браїлів: фінанси співають романси

Оповідаючи про Браїлів, найбільше приділяють увагу постаті видатного російського композитора Петра Чайковського. І це правильно, але давайте все ж залишимо ту історію насамкінець. Свій вік містечко рахує від 1440-го року, хоч як і завжди є припущення й про давніше походження. Важливе у стратегічному плані укріплення на річці Рів засновують за литовського ґаздування. Поділля довгий час [...]

Немирів і Nemiroff

Підозрюю, що дехто не здогадується, що Немирів — то не лише горілка. Це ще й подільське місто з насиченою подіями історією, трипільським чи як мінімум скіфським походженням і кількома симпатичними архітектурними пам’ятками. Попри солідний вік, як і належить столиці, Немирів виглядає гарно, шляхетно. Про столицю я сказав не у переносному значенні, натякаючи на горілчане значення [...]

Круподеринці. Помістя Ігнатьєва

В кінці XIX на початку XX століття, більше ніж за 1000 кілометрів від Москви, в селі Круподеринці Погребищенського району, жив Російський політичний діяч, граф Микола Павлович Ігнатьєв. Ігнатьєв за свою політичну кар’єру встиг підписати цілу пачку стратегічних для Російської держави договорів, включаючи Пекінський договір, за яким територія сучасного Приморського краю була приєднана до Росії, і [...]

Поїздка до Вірменії

Хоча гору Арарат через погану погоду я зміг побачив лише в останній день поїздки, та все ж це видовище вирішив виставити на самому початку. Ноєвого Ковчега не розгледів, але це не применшило мого захоплення, оскільки гора мало не висить над містом, хоча й знаходиться на території Турції.

Березань: козаки, металісти й розриті могили

Ви може цього і не знаєте, але береза – символ рай-дерева. Символ багатства. Правда, не лише березу, а й дуб, вербу, сосну наші неперебірливі предки згідні були вважати символами початку нового життя, достатку і прихистку. Чимало на нашій мапі Липівок, Дубровиць чи Вербівців. З березою ж пов’язана майже сотня українських річок і селищ. Від Березни [...]

Городківка. Карл у Клари…

Невеличке село на півдні Житомирщини де нині мешкає біля тисячі жителів, до 1936-го року звалася Хлаїмгородок. Не можу стверджувати напевне, але здається, що в історії поселення не залишило особливих слідів. Сюди, як і, певно, сто чи більше років тому, веде брукований шлях. Але дорогу цю, важкувату для автомобіля, варто здолати. Бо шлях веде до костелу [...]

Нова Чортория: ластівчине гніздо

На відміну від Чорткова, який нібито до чорта не має жодного стосунку, тут без нечистого не обійшлося. Чорторий – то вир, коловорот, крутіж. Ніби сам диявол затягує під воду: відомо ж, що саме в тихому болоті чорти водяться. Чортория село давнє, відоме ще з XV століття. Тепер воно зветься Старою Чорториєю. А його новозбудований присілок [...]

Чубинці

Водяні млини відомі людству як мінімум дві тисячі років. Їх описує ще римський архітектор та інженер Марк Вітрувій (той самий, що будував військові машини Юлію Цезарю, “батько” відомої з “Коду да Вінчі” Вітрувіанської людини).

Шамраївка

Ні, в цього села, що на Сквирщині Київської області немає особливих історичних заслуг. Звичайне село, під дві тисячі мешканців, з вибіленими хатами, льохами і розливами неспішної Роставиці. Та все ж є як мінімум три причини Шамраївку не оминути. Перша – це старий млин.