Мандри в категорії ‘1. Україна’

Унівська лавра. Аскетична обитель

Між розкішними пагорбами на межі Галичини та Опілля заховалося межі горами старовинне село Унів, знане також як Межигір’я. Ще на початку XIV століття, а може й раніше у тутешньому закапелку оселились монахи. Нині це Святоуспенська Унівська Лавра, єдина греко-католицька лавра в Україні.

Нова Ушиця

Взагалі-то більшу частину свого життя Нова Ушиця звалася Літнівцями. Напевне невеличке подільське село служило колись панам за літню дачу. І от про ті Літнівці вперше згадується ще в XV столітті. Втім, вік — не завжди ознака статусу. Століттями Літнівці були чиєюсь вотчиною.

Червоний Чернятин

Палац Вітославських міг би прикрасити будь-яке українське місто. В сонячній Одесі біля нього б фоткались засмаглі туристи, в Криму за його відвідини дерли б три шкури, у Львові з підвалів палацу пахло б кавою, а в Києві вже б готувався мітинг на захист проти знесення. Однак палац заховався десь між Жмеринкою та Баром. Й червоніє [...]

Юденфрай Трохимбрід

18 березня 1791 року чотириколісний віз Трохима Б., перевернувшись, притис (а може, й не притис) його до дна річки Брід. Першими побачили уламки возотрощі, які підіймалися на поверхню ріки, малі близнючки В.: у вирі крутилися змійки білих стрічок, подерта вельветова рукавичка з розчепіреними пальцями, порожні котушки з-під ниток, пікантне пенсне, ягоди малини та аґрусу, шматочки [...]

Лівчиці. Лосиний острів

За місцевою легендою, яку я вслід за своїми інтернет-попередниками передруковую, сучасна історія села починається від невдалого полювання. Десь на початку XIX століття француз Лось (чого це у француза таке прізвище – легенда не переказує) заблукав у тутешніх лісах. І поки сувався тутешніми болотами – місцина припала до сентиментального французького серця. 

Маріїнський палац Старої Прилуки

Достеменно невідомо, хто будував Прилуцький палац. Дехто навіть приписував його Барлотомео Растреллі. Це, звісно, не так. Але джерело натхнення архітектора — безумовно київський Маріїнський палац.

Лубни. Повітова столиця

Попри свій пізньоміщанський вигляд Лубни — ровесник Київської Русі. Тутешні князькі, намагаючись якось спільно боронитись, будували повздовж річки Сула фортифікації. Земельно-дерев’яні укріплення склались у лінію, що згодом стане східним кордоном нової держави.

Березова Рудка. Полтавська єгипетчина

Вважається, що Березову Рудку заснував Іван Скоропадський у 1717-му році. Гетьман придбав тутешні землі у Пирятинської сотні. Втім, незадовго нащадки Скоропадського продали маєтності генеральному бунчужному Війська Запорізького Йосипу Закревському. З того часу Рудкою володітимуть п’ять поколінь Закревських.

Антопіль. Ясеневий гай Четвертинських

За давнім феодальним звичаєм, який в Україні турботливо бережуть і досі, посадовці вважають за необхідне пустити коріння навіть тимчасово посідаючи якесь регіональне крісло. Брацлавський каштелян (щось типу старости) Антоні Ян Святополк-Четвертинський свою резиденцію вирішив облаштувати в Антополі. Туди й вирушаємо.

Бутафорний Чигирин

Від слави до занепаду, від околиці — до столиці, від розквіту до руїни. За майже 500-літню історію Чигирин служив прикордонним форпостом, гетьманською резиденцією, місцем козацького розбрату, гайдамацької сваволі, турецької ганьби, української руїни. Кінець кінцем, даруйте, – прикладом бутафорного відродження.