Мандри в категорії ‘Волинь’

Юденфрай Трохимбрід

18 березня 1791 року чотириколісний віз Трохима Б., перевернувшись, притис (а може, й не притис) його до дна річки Брід. Першими побачили уламки возотрощі, які підіймалися на поверхню ріки, малі близнючки В.: у вирі крутилися змійки білих стрічок, подерта вельветова рукавичка з розчепіреними пальцями, порожні котушки з-під ниток, пікантне пенсне, ягоди малини та аґрусу, шматочки [...]

Четвертня. Діти кукурудзи

Навіть зараз дістатись до деяких сіл Полісся — завдання не з простих. Підсушена меліорацією земля залишається важкою для прокладання доріг. Що вже казати про дрімучі часи Русі чи Литовського князівства? Може саме з огляду на неприступність і стало волинське поселення колискою для українського княжого роду Четвертинських.

Ні в що Невірків

Вже не знаю, в що саме не вірили мешканці цього села. Стан, у якому перебуває єдина пам’ятка, що змушує сюди хоч комусь їхати, красномовніше слів. Можливо, саме через таку невірську славу в селі наприкінці XVII століття будують домініканський монастир.

Великі Межирічі

Те, що назва поселення має «Великий» додаток до своєї назви нічого доброго не віщує. На відміну від Великого Новгорода, українські Велике Колодно, Великий Ходачків чи Велика Димирка нічим особливо великим, у тому числі й розмірами, не вирізняються. Хоча, пардон, у Великій Димерці на Київщині побудований великий завод «Кока-коли». У Великих Межирічах кока-кола є лише в [...]

Дермань. Село, неначе писанка

Взагалі-то сіл з такою не надто благозвучною назвою аж два: Дермань Перша і Дермань Друга. Поділ цей вельми умовний, пов’язаних з історією поселення. Одна його частина в кінці XVIII століття була під паном, друга — під тутешнім монастирем. Обитель — одну з найдавніших, принаймні на Волині, — заснували в кінці XV століття коштом Василя Острозького, [...]

Тараканівський форт

Назву села пов’язують не з нашими рудими хатніми тваринками, а з татарським ханом. Той ніби колись зупинявся в цих краях, і цей факт було увічнено в найменуванні села — Татароханів. Але цікавить нас не село, що у передмісті Дубно, а розташований в тутешньому лісочку величезний форт. Хресним батьком Тараканівського монстру став видатний, як пишуть в [...]

Мокрий Моквин

Так буває: ні поселення, ні якась тамтешня руїна не вартують і десяти хвилин оглядин, а матеріалу про них – на півенциклопедії. І навпаки: про розкішний (колись, само собою) палац інформації мізер. Сів от покопати інтернет з приводу рівненського села Моквин. Геть випадково, рівно так само як це описує легендарна Блека, запримітив я крізь осінні дерева [...]

Губків. Соколині гори

Скажу чесно: легенд про Губківський замок залишилось значно більше, ніж самого замку. Лише кілька огризків фортечних стін і мальовничі краєвиди у якості бонусу. Місця тут направду чудові. Заказник Соколині Гори навіть порівнюють зі Швейцарією. Будівничих замку над Случем можна похвалити за тонке відчуття прекрасного. Навіть болота місцеві виглядають немов картинка.

Старий Чарторийськ. Чортові рови

Здогадатись, що тут, серед боліт Полісся стояла колись одна з найпотужніших руських фортець – важкувато. Як і прийняти той факт, що з цих місць походить одна з найшляхетніших князівських литовсько-польських родин. Тим не менше, навіть назва села говорить сама за себе: рід Чарторийських, нащадків Ольгерда й Гедеміна отримав своє ім’я завдячуючи цьому старовинному містечку на [...]

Новий Загорів. Не кажучи нікому

Волинський городничий, що згодом дослужився до луцького ключника і маршалка Петро Загоровський вважався у свої часи скоробагатьком. Правда, не знаю, чи мав він золотого ланцюга на шиї та мобілу Верту. Історики взагалі порівнюють його з конкістадором, з твердими зубами й загребущими руками, що сам здобуває собі поважне становище в суспільности. Цій же меті служив вдалий [...]