Мандри в категорії ‘Галичина’

Рогатин

Рогатин наряду з Коломиєю і Галичем – одне із найприємніших і найзатишніших містечок Прикарпаття. Хоча, називати цей регіон Прикарпаттям не зовсім вірно: Рогатинщина входить до етнографічного регіон з назвою Опілля. Для туриста Рогатин – райське містечко: дві дерев’яних церкви (одна з них – просто еталон галицького дерев’яного храму), стара оборонна церква, готично-ренесансно-барочний костел, синагога, сецесійна [...]

Галич

Галич – маленьке (7 тис. мешканців) і затишне місто при впадінні річки Лукви у Дністер. А колись це була столиця одного з найбільших давньоруських князівств і одним з найвеличніших міст на теренах сьогоднішньою західної України. В наші дні від колишньої величі залишилося небагато, але Галич і сьогодні закохує в себе з першого погляду і надовго [...]

Крилос. Княжий Град

Запрошую до давнього села Крилос, унікальній історії якого могли б позаздрити не те що більшість сіл України, але й цілком поважні міста. А от з відомістю йому пощастило менше. Мало хто знає про це село щось більше, аніж просто топонімічну назву населеного пункту в Галицькому районі Івано-Франківщини. Навіщо туди їхати, запитаєте ви? Там чути дух [...]

Невеличкий звіт про костели і костелики Пустомитівщини

Була нічим не примітна неділя, спекотна до хулєри дуже. І в Львові також. Хоча ранок видався вкрай приємним і не прохолодним до оскомини в п’ятах. І була напланована мандрівка, яка вже давно визріла, вибродила й готова було лізти до печі, тобто бути зреалізованою. Забігаючи наперед, скажу, що по цьому маршруту в свій час пройшлися вже львівські [...]

Біще

Храм у селі Біще, що на Тернопіллі, завжди був для мене чимось недосяжним. Їхати сюди, у цей закуток бездоріжжя лише заради храму — ну зовсім не хотілося. Враховуючи такі нечасті автобуси з Бережан вбік Поморян і обмеженість автостопу, перепони таки ставали на заваді відвідин. Але все ж здійснити цю візію таки вдалося зусиллями персонального транспорту. Успенський храм, [...]

Зборів

Зборів звичайно не такий цікавий, як його сусіди – Бережани, Поморяни, Золочів. Але якщо вже занесло сюди волею випадку, то напишу про його нечисленні архітектурні пам’ятки.

Бережани. Частина остання

, у якій ми зосередимось на архітектурі. Частина перша була раніше. Славетний княжий рід Чарторийських володіє Бережанами не надто довго – з 1726-го по 1778-й. Не можна сказати, що власники величезних маєтностей приділяють місту на Золотій Липі надто багато уваги. Замок занепадає. Та все ж до наших днів дожили кілька споруд, зведених у той час.

Бережани. Частина перша

, у якій ми познайомимось з родом Сенявських і з якогось дива згадаємо Віктора Януковича До оповіді про це місто-заповідник я підійду надзвичайно формально з кількох причин. Перша – очевидна. До мене про нього розказали більше і краще. Достатньо глянути лише на статтю на Вікі з детальною таблицею пам’яток.

Катівня НКВС у Львові

Будинок на вул. С. Бандери, 1 має 118-річну історію. Неповних сто років з них ця будівля використовувалася як в’язниця польським, радянським та німецьким окупаційними режимами.

Миколаївська церква Красилівки

Церква Перенесення мощей св. о. Миколая (храм 22 травня) віку поважного  — в межах взагалі поважності дерев’яних церков Покуття — 19 століття. Патроном цієї церкви був отець Кароль Харкевич, про якого вже писалося раніше. Власне, коштом громади було закуплено матеріали та запрошено майстрів з Гуцульщини, які спромоглися в короткий строк збудувати це дерев’яне захристя святості. Відбулося це в [...]